Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/507/25
10 січня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025100070000035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Слідча СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулась до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100070000035, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.
Так, у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, однак не пізніше 08.01.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої забороно - PVP в особливо великих розмірах, з метою збуту.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої забороно - PVP в особливо великих розмірах, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої забороно - PVP в особливо великих розмірах, яку залишив зберігати при собі, з метою подальшого збуту третім особам до 08.01.2025.
У подальшому, 08.01.2025 о 13 год. 50 хв., за адресою: м. Київ, пр-т Георгія Гонгадзе, 11, працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого у ході проведення особистого обшуку виявлено та вилучено 55 згортків із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яку останній зберігав з метою подальшого збуту.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Списком №2 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до наказу № 280 від 15.05.2015 року Міністерства охорони здоров'я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г. PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г. є великим розміром, 15,0 і більше є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
09.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам: може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обґрунтованість підозри. Уточнила, що підозрюваного ОСОБА_4 було затримано 08.01.2025 року о 13 год. 58 хв.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, посилалась на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Зазначила, що ОСОБА_4 було фактично затримано працівниками поліції 08.01.2025 року о 13 год. 58 хв., а протокол затримання особи розпочато о 17 год. 53 хв. Отже, майже чотири години ОСОБА_4 безпідставно утримували. Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ч. 3 ст. 307 КК України, однак мета збуту особливо небезпечної психотропної речовини третім особам ні обставинами затримання, ні відповідними матеріалами негласних слідчих дій не підтверджена. Також звернула увагу на те, що було проведено експертне дослідження лише одного згортку з полімерного пакетика з невідомою речовиною в упакованому та опечатаному вигляді з масою при розкритті упакування 0,953 г, який було вилучено у підозрюваного. Вміст інших вилучених у ОСОБА_4 пакетів з невідомою речовиною не перевірявся. Відтак, в органу досудового розслідування на даний час відсутні підстави стверджувати про незаконність дій ОСОБА_4 щодо придбання та зберігання психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах. Також зазначила, що судимість ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України, є погашеною. Вважає, що достатнім запобіжним заходом, який можу бути застосований до підозрюваного, є домашній арешт.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100070000035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
08.01.2025 о 13 год. 58 хв. ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції за адресою: м. Київ, пр-т Георгія Гонгадзе, 11, у порядку ст. 208 КПК України.
09.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання прокурора та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 отримав у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України від 08.01.2025, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази;
- показаннями свідка ОСОБА_7 від 09.01.2025, який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України та проведення обшуку за місцем проживання, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів;
- показаннями свідка ОСОБА_8 від 09.01.2025, який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України та проведення обшуку за місцем проживання, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів;
- протоколом огляду місця події від 08.01.2025, під час якого виявлено та вилучено речові докази;
- протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 від 08.01.2025, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази;
- протоколом огляду від 09.01.2025, під час якого проведено експрес-тест вилученого згортку із порошкоподібною речовиною під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , який вказав на наявність вмісту особливо небезпечної психотропної речовини у вказаній речовині;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.01.2025, який повідомив про обставини затримання ОСОБА_4 ;
- висновком експерта № СЕ-19/111-25/1638-НЗПРАП від 09.01.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження, в сукупності, отриманими в установленому порядку під час досудового розслідування.
Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- вчинити інші кримінальні правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, означеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria»), заява № 33977/96 від 26.07.2001 року, §80, зокрема суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений; також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, визначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності ризику вчинити інші кримінальні правопорушення.
Покликаючись на існування цього ризику, сторона обвинувачення стверджувала, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення класифікуються як особливо тяжкий злочин, який має корисливий мотив. Відсутність законного джерела доходу та наявність корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, створюють підстави для висновку, що зазначена особа може продовжувати злочинну діяльність, збагачуючись шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.
На існування вказаного ризику також вказує те, що вироком Путивльського районного суду Сумської області по справі № 584/283/22 від 13.12.2023 ОСОБА_4 був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України, однак підозрюваний належних для себе висновків не зробив, та вчинив особливо тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про обґрунтованість існування такого ризику.
Щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, слідча суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Отже, при встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідча суддя враховує те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтовуючи існування цього ризику, сторона обвинувачення покликалась на те, що на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення особливо тяжкого злочину, які могли сприяти їх вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного. Крім цього, приховання доказів, знищення речових доказів, повідомлення невстановленим співучасникам інформації, яка сприятиме їхньому переховуванню, є актуальною.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є підтвердженим.
Слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, неодружений, офіційно не працевлаштований, на утримання дітей чи непрацездатних осіб не має, із середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.
При цьому, слідча суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, предметом якого були наркотичні засоби в особливо великому розмірі, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний значний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідча суддя з урахуванням обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшла висновку, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.
При цьому, надаючи оцінку твердженням сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідча суддя враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, тощо), дійшла висновку, що заявлений захисником запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків.
Разом із тим, щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідча суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з урахуванням обставин, встановлених у порядку ст. 178 КПК України, слідча суддя дійшла висновку щодо відсутності підстав для визначення останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ст. 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. 176-179, 182, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025100070000035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, на утриманні дітей не маючого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів, обчислюється з 08 січня 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання, припиняє свою дію 08 березня 2025 року та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження - для відома.
Копію ухвали направити ДУ «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.
Cлідча суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1