14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 490/5771/24
провадження № 51-86ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року з доданим клопотанням,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить
про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_4 подано без додержання вимог пунктів 3, 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються.
Як убачається з касаційної скарги з доданим клопотанням, ОСОБА_4 оскаржує,
у тому числі, ухвалу слідчого судді. Однак з огляду на положення ст. 424 КПК ухвала слідчого судді не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки вона
не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку. Вказане залишилось поза увагою ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, ОСОБА_4
у касаційній скарзі з клопотанням не наводить конкретних порушень закону, допущених судом апеляційної інстанції під час постановлення оскарженої ухвали
від 06 листопада 2024 року, які б відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням приписів статей 412-414 цього Кодексу були б підставами для її скасування чи зміни.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак касаційна скарга ОСОБА_4 з доданим до неї клопотанням не містить чітко сформульованих вимог до касаційного суду щодо оскарженої ухвали Миколаївського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року з урахуванням положень ст. 436 КПК.
Отже, ОСОБА_4 має чітко зазначити у прохальній частині касаційної скарги, яке саме рішення повинен прийняти Суд з урахуванням положень вказаної статті.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3