14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 636/265/21
провадження № 61-160ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадок та визнання права власності на 1/3 частку спадкового майна,
02 січня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, з пропуском строку на касаційне оскарження.
На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.
До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що останній день подання касаційної скарги на оскаржене судове рішення (дата складання повного тексту постанови апеляційного суду 10 жовтня 2023 року) припадає на 11 листопада 2023 року. Подана 02 січня 2025 року касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження), оскільки заявником не наведені поважні причини пропуску на касаційне оскарження судового рішення.
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу на те, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження має містити належне обґрунтування причин його пропуску та підтверджуватись відповідними доказами, зокрема, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Отже, скаржнику необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якій зазначити поважні причини, що перешкоджали подати касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення, та надати належним чином засвідчені докази на підтвердження цих обставин (конверт, в якому надсилалася копія постанови Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року із ідентифікатором поштового відправлення АТ «Укрпошта», довідка суду, у якій зазначено інформацію щодо отримання чи не отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскарженої постанови тощо);
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Тлумачення норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Також у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України).
Касаційна скарга не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже, скаржнику необхідно суду надати підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, судовий збір за подачу касаційної скарги на судове рішення в частині однієї вимоги немайнового характеру становить 1 816,00 грн (2 270,00 грн х 0,4 х 200 %).
ОСОБА_1 оскаржує судове рішення апеляційного суду, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадщину та визнання права власності на 1/3 частки спадкового майна (квартири).
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
До касаційної скарги додано квитанцію від 01 серпня 2024 року № 2710-4606-7252-3994 про сплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Отже, заявникові слід зазначити ціну позову за вимогою про визнання права власності на 1/3 частки спадкового майна (квартири) та, за потреби, доплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков