Справа №:755/4992/22
Провадження №: 2/755/889/25
про залишення позовної заяви без розгляду
"14" січня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Катющенко В.П.
за участю помічника судді, яка за дорученням головуючого судді виконує повноваження секретаря судового засідання: Кравченко А.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, без розгляду, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
02.12.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
У судовому засіданні 14.01.2025 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав подану заяву та вказав, що позиція позивача, щодо залишення даного позову без розгляду не змінилася. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд залишити позовну заяву без розгляду. Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення поданої позивачем заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, та відповідна заява позивача про залишення позову без розгляду, не суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: