вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2693/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська обл., місто Славутич(з), пл. Центральна, будинок 5, код 32301037)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Фарм» (07101, Київська обл., місто Славутич, проспект Дружби Народів, будинок 15, квартира 11, код 38043056)
про стягнення 89579,16 гривень,
До Господарського суду Київської області 04.10.2024 надійшла позовна заява Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (далі - Підприємство/позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Фарм» (далі - Товариство/відповідач) заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 10.10.2016 № 597 в частині сплати орендних платежів та договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 10.10.2016 № 597/597-Е в частині сплати відшкодування витрат орендодавця у загальному розмірі 89579,16 гривень, з яких: 27950,85 гривень основний борг, 4238,98 гривень 3% річних, 17348,05 гривень інфляційних втрат, 40041,28 гривень пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по сплаті орендної плати та відшкодуванні витрат орендодавця на утримання орендованого майна за укладеними договорами, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2693/24 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача, ухвалу про відкриття провадження у справі, повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду з відміткою про невручення відповідачу поштового відправлення та його повернення у зв'язку із «закінченням терміну зберігання».
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, проте процесуальним правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Підприємством (надалі - орендодавець) та Товариством (надалі - орендар) 10.10.2016 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 597 (далі по тексту - договір оренди № 597), відповідно до умов якого:
- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: 3837/100000 частки Частини нежитлової будівлі «Кооперована будівля загальноміського центру «Смарт-Центр», площею 78,0 (сімдесят вісім) квадратних метрів разом з інженерними мережами та комунікаціями, що є їх невід'ємною частиною (надалі - Майно) і знаходяться на балансі орендодавця (пункт 1.1.);
- адреса (місце розміщення об'єкту оренди): Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, будинок 9 (пункт 1.2.);
- балансова вартість орендованого майна за станом на 30.09.2016 становить 93191,76 гривень (пункт 1.5.);
- орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича» та за перший (базовий) місяць оренди - жовтень 2016 р., становить: 2783,09 гривень, крім того ПДВ - 556,62 гривень. Всього з ПДВ - 3339,71 гривень. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці (пункт 3.2);
- орендна плата, визначена в даному договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця (пункт 3.3.);
- орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок «Орендодавця» не пізніше останнього числа поточного місяця (пункт 3.4.);
- у разі припинення або розірвання даного договору «Орендар» сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі «Орендодавцеві» майна за актом прийому-передачі (пункт 3.5.);
- орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується «Орендодавцем» з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати «Орендар» сплачує «Орендодавцеві» пеню в розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГКУ (пункт 3.7.);
- орендар зобов'язується (пункт 5.1.), зокрема: - своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним договором (підп. 5.1.1); - нести всі витрати по утриманню орендованого майна (експлуатаційні витрати). Перелік послуг, розмір та порядок розрахунків за послуги, пов'язані з утриманням орендованого майна визначаються у договорі про відшкодування витрат «Орендодавця» на утримання орендованого майна та його експлуатацію (підп. 5.1.8); - укласти з «Орендодавцем» договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію протягом 6 робочих днів з дати підписання даного Договору та забезпечити належне його виконання (підп. 5.1.9); - нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо), при цьому «Орендар» або самостійно укладає угоди з постачальниками послуг, або на підставі договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію компенсує «Орендодавцю» витрати на оплату послуг (підп. 5.1.13); - щомісячно підписувати та повертати «Орендодавцеві» до останнього числа поточного місяця екземпляр Акту здачі-прийняття (надання послуг) по даному Договору та на вимогу «Орендодавця» проводити звіряння взаєморозрахунків по платежах і оформляти відповідні акти звірки, з наданням одного екземпляру акта звірки «Орендодавцеві». У випадку, якщо у встановлений строк «Орендар» не поверне Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не подасть письмового обґрунтування з цього приводу, послуга вважається наданою в повному обсязі без будь-яких претензій на адресу «Орендодавця» (підп. 5.1.21);
- договір набирає чинності з 10.10.2016 і діє до 10.10.2021 включно (пункт 7.1.).
Додатком № 2 до договору оренди є Акт прийому-передачі нерухомого майна, підписаним сторонами, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв з 11.10.2016 нежитлові приміщення загальною орендованою площею 78,00 кв.м., що розміщені за адресою: Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, 9, «Кооперована будівля загальноміського центру «Смарт-Центр» та знаходиться на балансі позивача.
Між сторонами 30.11.2017 підписано Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди № 597, яким, зокрема, змінено цільове використання об'єкта оренди на розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
Також, 10.10.2016 сторонами договору оренди № 597 укладено договір про відшкодування витрат орендодавця по утриманню орендованого майна та його експлуатацію № 597/597-Е (далі по тексту - договір № 597/597-Е), відповідно до умов якого:
- даний договір складено у відповідності з «Положенням про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич» затвердженого рішенням Славутицької міської ради № 550-41-IV від 15.12.2004р. (зі змінами), та регулює взаємовідносини між орендодавцем та орендарем по відшкодуванню витрат, які пов'язані з утриманням майна комунальної власності та його експлуатацією згідно Договору оренди № 597 від 10.10.2016 (пункт 1.1.);
- орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію, зданих в оренду площ по Договору оренди № 597 від 10.10.2016, а орендар відшкодовує витрати орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених у Додатку № 1 (пункт 1.2.);
- розмір відшкодування витрат «Орендодавця», визначений на підставі переліку запланованих витрат «Орендодавця», які пов'язані з експлуатацією та утриманням майна комунальної власності, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, будинок 9, «Кооперована будівля загальноміського центру «Смарт-Центр» (пункт 2.1., в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 1);
- розмір відшкодування витрат «Орендодавця» нараховується пропорційно орендованій площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих «Орендодавцем» за цим Договором. Статті витрат 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Додатку № 1 будуть пред'являтися по факту пропорційно до орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих Орендарем ресурсів. Крім пропорційно орендованої площі, Договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг (пункт 2.2., в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 1);
- вартість використаних матеріалів та комплектуючих, які будуть використані на орендованій корисній площі сплачуються «Орендарем» в повному обсязі на підставі виставлених рахунків (пункт 2.3., в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 1);
- розмір відшкодування витрат по договору підлягає зміні «Орендодавцем» в односторонньому порядку, без укладення будь-яких додаткових угод до даного Договору, у випадку зміни переліку запланованих експлуатаційних витрат або їх вартості, тарифу та у інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 2.4., в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 1);
- розмір відшкодування витрат по Договору, в тому числі передплата до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що плануються отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через «Орендодавця»), нараховується у звітному місяці та вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок «Орендодавця» не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених рахунків (пункт 2.5., в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 1);
- «Орендар» зобов'язується (пункт 3.2.): своєчасно отримувати та сплачувати виставлені «Орендодавцем» рахунки: за надані послуги, які визначені в Додатку № 1 та на передплату до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці, при отриманні таких послуг через «Орендодавця» (підп. 3.2.2.); щомісячно підписувати та повертати «Орендодавцеві» до останнього числа поточного місяця один екземпляр Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) по даному Договору та на вимогу «Орендодавця» проводити звіряння взаєморозрахунків по платежах і оформляти відповідні акти звірки, з наданням одного екземпляру акта звірки «Орендодавцеві». У випадку, якщо у встановлений строк «Орендар» не поверне Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не подасть письмового обґрунтування з цього приводу, послуга вважається наданою в повному обсязі без будь-яких претензій на адресу «Орендодавця» (підп. 3.2.10);
- при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої даним Договором, «Орендар» сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно ст. 232 п. 6 ГКУ, а є подовженим по день фактичної сплати заборгованості (пункт 5.2.);
- цей договір набуває чинності з 10.10.2016 і діє до закінчення терміну Договору оренди № 597 від 10.10.2016, в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами (пункт 6.1.);
- чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку дії договору оренди № 597 від 10.10.2016 або дострокового його розірвання (пункт 6.4.).
Додатком № 1 до договору № 597/597-Е є Перелік запланованих експлуатаційних витрат по будівлі «Кооперована будівля загальноміського центру «Смарт-центр» (в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.12.2017).
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2019 у справі № 911/1617/19 розірвано Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 597 від 10.10.2016, укладений між Підприємством та Товариством, та стягнуто з Товариства на користь Підприємства 43613,05 гривень основної заборгованості, 3736,37 гривень пені, 984,64 гривень інфляційних нарахувань, 315,53 гривень 3% річних та 3842,00 гривень судового збору.
Під час розгляду справи суд, зокрема, встановив, що відповідач належним чином умови договорів не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з грудня 2018 року по травень 2019 року у розмірі 43613,05 гривень (25547,66 гривень заборгованість по орендній платі та 18065,39 гривень заборгованість по відшкодуванню витрат на обслуговування об'єкту оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Отже, судове рішення у справі № 911/1617/19 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
При цьому, доказів оскарження в апеляційному порядку вказаного рішення суду сторонами в перебігу розгляду справи не надано, а відтак рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2019 є таким, що набрало законної сили 30.09.2019.
Як вказує позивач, 30.09.2019 видано наказ про примусове виконання рішення, який пред'явлений для виконання до Славутицького ВДВС 04.11.2019 (виконавче провадження № 60724118 відкрито 27.11.2019).
На виконання рішення суду відповідачем 07.06.2021 сплачено 2491,59 гривень, проте в подальшому будь-яких коштів, спрямованих на погашення заборгованості, від відповідача не надходило.
При цьому, як стверджує позивач, пункт п. 3.5. договору оренди № 597 передбачав, що у разі припинення або розірвання даного договору орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.
Матеріалами справи підтверджується, що такий акт прийому-передачі складено 31.10.2019 та цього ж дня орендовані приміщення прийняті позивачем, проте відповідач від підписання акту прийому-передачі відмовився, про що зазначено у акті.
У зв'язку з чим, позивач здійснював нарахування по договору оренди № 597 по дату передачі майна - 31.10.2019 включно.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору оренди № 597 та договору № 597/597-Е, позивачем було виставлено відповідачу акти надання послуг та відповідні рахунки на оплату орендної плати за період червень-жовтень 2019 року на суму 21738,61 гривень та по відшкодуванню витрат орендодавця за період травень-жовтень 2019 року на суму 6212,24 гривень.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 597 та договором № 597/597-Е в частині сплати орендної плати та відшкодування комунальних платежів не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 27950,85 гривень (21738,61 гривень загальна заборгованість за договором оренди № 597 та 6212,24 гривень заборгованість за договором № 597/597-Е), що стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд зазначає, що у справі № 911/1617/19 спірним був період з грудня 2018 по травень 2019 років.
При цьому, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про стягнення з відповідача орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за загальний період травень-жовтень 2019 року, тобто про стягнення з відповідача орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за період, що не був охоплений рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/1617/19 від 09.09.2019.
Також, згідно пояснень позивача, нарахування по договору оренди № 597 проведено по дату передачі орендованого майна - 31.10.2019, що узгоджується з пунктом 3.5. договору оренди № 597.
З урахуванням зазначеного вище, оскільки рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1617/19 від 09.09.2019 (яке набрало законної сили 30.09.2019) договір оренди № 597 розірвано та стягнуто з Товариства заборгованість з орендної плати та заборгованість з відшкодування витрат орендодавця за загальний період з грудня 2018 року по травень 2019 року у розмірі 43613,05 гривень (25547,66 гривень заборгованість по орендній платі та 18065,39 гривень заборгованість по відшкодуванню витрат на обслуговування об'єкта оренди), а також зважаючи на фактичну дату повернення орендованого майна на користь позивача (31.10.2019), суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за загальний період травень-жовтень 2019 року.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом пункту 3.4. договору оренди № 597 та пункту 2.5. договору № 597/597-Е (в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 1) орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок «Орендодавця» не пізніше останнього числа поточного місяця; розмір відшкодування витрат по Договору, в тому числі передплата до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що плануються отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через «Орендодавця»), нараховується у звітному місяці та вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок «Орендодавця» не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.
Суд встановив, що позивач, на виконання умов договору оренди № 597 та договору № 597/597-Е виставив відповідачу акти надання послуг та відповідні рахунки на оплату орендної плати за період червень-жовтень 2019 року на суму 21738,61 гривень та по відшкодуванню витрат орендодавця за період травень-жовтень 2019 року на суму 6212,24 гривень.
Водночас, відповідач в перебігу розгляду справи факту отримання ним актів наданих послуг та рахунків на оплату не заперечував.
Втім, як підтверджується матеріалами справи відповідач своїх зобов'язань по сплаті орендної плати та відшкодування витрат орендодавця у визначенні договором строки не виконав, у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача до суду за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 27950,85 гривень, що відповідачем не спростовано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів сплати коштів за орендоване майно та відшкодування витрат орендодавця не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 27950,85 гривень, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.
Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4238,98 гривень 3% річних, 17348,05 гривень інфляційних втрат, 40041,28 гривень пені, розрахованих позивачем за загальний період з 16.07.2019 по 01.10.2024 за кожним актом та рахунком окремо.
Судом встановлено, що пунктом 3.7. договору оренди № 597 та пунктом 5.2. договору № 597/597-Е сторони погодили, що за затримку внесення орендної плати «Орендар» сплачує «Орендодавцеві» пеню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГКУ; при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої даним Договором, «Орендар» сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно ст. 232 п. 6 ГКУ, а є подовженим по день фактичної сплати заборгованості.
Зазначені пункти договору узгоджуються з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договорів, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 4238,98 гривень 3% річних, 17348,05 гривень інфляційних втрат, 40041,28 гривень пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з Товариства на користь Підприємства 27950,85 гривень основного боргу, 4238,98 гривень 3% річних, 17348,05 гривень інфляційних втрат, 40041,28 гривень пені.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд відносить на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Фарм» (07101, Київська обл., місто Славутич, проспект Дружби Народів, будинок 15, квартира 11, код 38043056) на користь Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська обл., місто Славутич(з), пл. Центральна, будинок 5, код 32301037) 27950,85 гривень основного боргу, 4238,98 гривень 3% річних, 17348,05 гривень інфляційних втрат, 40041,28 гривень пені та 3028,00 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст.256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2025.
Суддя Р.М. Колесник