Справа № 523/17871/24
Номер провадження 3/523/21/25
09 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., захисника Каплуна О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з полку Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, -
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 14.10.2024 року о 06:46 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chrysler 200С», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №26 по вул. Лиманній, здійснив проїзд залізничного переїзду при увімкненому червоному сигналі світлофора, чим порушив п.20.5.в «Правил дорожнього руху».
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, не з'явився, проте забезпечив явку захисника - адвоката Каплуна О.Б.
В зв'язку з неявкою в судове засідання ОСОБА_1 та з урахуванням позиції захисника Каплуна О.Б., суддя в порядку ст.268 КУпАП вирішив здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалів.
Захисник Каплун О.Б. в судовому засіданні своє клопотання, викладене у письмових запереченнях, підтримав, просив суд закрити справу, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, та в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, під час реєстрації розглядуваного протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду з УПП в Одеській області, в додатках не виявилось диску з портативного відеореєстратора працівників поліції, про що судовим розпорядником 28.10.2024 року складено відповідний акт.
Суворовським районним судом м. Одеси 15.11.2024 року на електронну адресу УПП в Одеській області було надіслано запит про направлення на адресу суду диску з відеозаписом з портативного відеореєстратора працівників поліції за протоколом серії ЕПР1 №150177 від 14.10.2024 року.
22.10.2024 року від УПП в Одеській області до Суворовського районного суду засобами поштового зв'язку надійшла відповідь, згідно якої надати запитувані відеозаписи не є можливим у зв'язку з закінченням строку їх зберігання, який складає 30 діб.
В судовому засіданні захисник Каплун О.Б. зауважив, що 14.10.2024 року ОСОБА_1 дійсно проїхав залізничний переїзд, але не на забороняючий сигнал світлофора, до того ж матеріалах справи відсутні докази інкримінованого його підзахисному адміністративного правопорушення та закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності, а також захисник заявив клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши захисника Каплуна О.Б. та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положення статті 245 означеного Кодексу визначають, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно ст.280 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на доведення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.123 КУпАП, полк УПП в Одеській області направило до суду лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №150177 від 14.10.2024 року.
З огляду на ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч.2 ст.251 цього Кодексу).
При цьому, Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив остаточний висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Сукупність наведених обставин обумовлює висновок суду про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних перетину вказаною особою залізничного переїзду при увімкненому забороненому сигналі світлофора.
Однак, доводи захисника Каплуна О.Б. з приводу закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.123 КУпАП визнаються суддею хибними, оскільки відповідно до ч.2 ст.38 цього ж Кодексу, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до означеного Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті, а відтак строк накладення стягнення у цій справі на час ухвалення цієї постанови ще не сплив.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України»).
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
На підставі вище встановлених обставин, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 14.10.2024 року о 06:46 годині, керуючи транспортним засобом марки «Chrysler 200C», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №26 по вул. Лиманній в м. Одесі, здійснив проїзд залізничного переїзду при увімкненому червоному сигналі світлофора, суддя доходить висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №150177 від 14.10.2024 року сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом та обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки інших доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду не надано.
З огляду на наведені обставини, суддя доходить беззаперечного висновку про недоведеність допустимими і належними доказами провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.123 КУпАП, а саме за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.123 КУпАП, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.7, 123, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.123 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Копію постанови направити для відома ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов