Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2195/24
Номер провадження: 1-кп/511/91/25
14.01.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,(дистанційно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальним провадженням №1202416247000263, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2024 року, №12024162390000140, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.02.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селітренне Астраханської області Російська Федерація, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, офіційно не зареєстрованого на території України, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України,
31 травня 2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов на розгляд вищезазначений обвинувальний акт.
Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову, спрямовану на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, з невстановленою особою, яка підшукувала осіб, які бажали незаконно перетнути державний кордон.
Так, 07.03.2024 ОСОБА_4 за допомогою мобільного телефону зателефонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (які діяли в рамках конфіденційного співробітництва із правоохоронними органами, та контакти яких ОСОБА_4 попередньо отримав від невстановленої особи, яка підшукувала осіб, які бажали незаконно перетнути державний кордон) та запросив останніх до м. Роздільна Одеської області, де мав їх зустріти та надати засоби для перетину державного Того ж дня, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули до м. Роздільна, Одеської * області, де на залізничному вокзалі їх зустрів ОСОБА_4 та повіз на автомобілі під керуванням невстановленої особи до свого місця мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Після прибуття до власного місця мешкання ОСОБА_4 розповів ОСОБА_6 та І ОСОБА_10 організований ним план перетину останніми Державного кордону України в обхід офіційних пунктів пропуску, який полягав в пішому переході останніх через державний кордон України із Республікою Молдова, який знаходився неподалік від межі земельної ділянки домоволодіння, в якому в цей час знаходились ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_4 попрохав заплатити йому заздалегідь домовлену суму за перетин Державного кордону України, яка складала 3000 доларів США, у свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 передали обумовлену грошову суму ОСОБА_4 та залишились за вказаним місцем мешкання з метою очікування вигідного моменту для здійснення перетину кордону.
Далі, 08.03.2024 ОСОБА_4 відвіз ОСОБА_6 та ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_1 , де фактично мешкає знайомий ОСОБА_4 (Особа 1), де залишив ОСОБА_6 та ОСОБА_12 та повідомив чекати подальших вказівок.
Того ж дня, близько 19:00 год., Особа 1 повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , щоб вони взяли речі та прямували за ним, прямуючи в сторону Державного кордону України за 140 метрів від лінії розмежування з Республікою Молдова (ПМР), за географічними координатами - 46.8184719, 29.9803544 та були зупинені працівниками Державної прикордонної служби України. Таким чином. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливим мотивом, надав вказівки та засоби ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , чим сприяв незаконному перетину останніми державного кордону України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.
Також згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , проживаючи на території України, легально, а саме не пізніше 2022 року в с. Лучинське Роздільнянського району Одеської області в 100 метрах від лінії державного кордону України з Молдовою (с. Андріяшівка Григоріопольський район Придністровська Молдавська Республіка, надалі ПМР) тобто в населеному пункті, який розташований поблизу державного кордону України з Молдовою, достеменно знав про порядок та умови перетину кордону, розташування пунктів пропуску громадян через державний кордон, місця перетину кордону тощо.
ОСОБА_4 20 лютого 2024 року більш точного часу встановити не надалось можливим, шляхом телефонних дзвінків з невстановленою слідством особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, погодився на прохання останнього в сприянні у незаконному переправленні однієї особи через лінію державного кордону України, поза пунктами пропуску за грошову винагороду.
Надавши свою згоду на незаконне переправлення особи через державний кордон з корисливих мотивів, ОСОБА_4 отримав від невстановленої слідством особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, усні вказівки прибути 21.02.2024 року в обідній час до залізничного вокзалу м.Роздільна Одеської області, де зустріти особу чоловічої статі призовного віку, а саме ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та в подальшому забезпечити його прибуття до визначеного місця, а саме до свого місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та очікувати темної пори доби, для того, щоб потім провести ОСОБА_16 до лінії державного кордону України з ПМР.
При цьому ОСОБА_4 повинен був отримати від ОСОБА_16 грошову винагороду, яку частково витратити на незаконне переправлення, а решту розділити між ним і невстановленою слідством особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження,.
Продовжуючи свої дії, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення встановленого законами України «Про державний кордон» від 04.11.1991 та «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009р. порядку перетину особами державного кордону України, ОСОБА_4 , в обідній час зустрівши на залізничному вокзалі м. Роздільна ОСОБА_16 на найнятому автомобілі ВАЗ 21043 д.р.н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_17 своїми діями та вказівками інструктував ОСОБА_16 як та яким чином йому потрібно діяти для того, щоб перетнути державний кордон України з ПМР, а саме після того, як вони дочекаються темноти у ОСОБА_4 вдома по АДРЕСА_1 пішим порядком підійдуть до лінії державного кордону України з ПМР, розташованій в с. Лучинське (координати GOOGLE MAPS 46.8426962,29.9517956) Роздільнянського району Одеської області, де потім ОСОБА_18 перетне державний кордон і буде знаходитись на території ПМР.
З цією метою, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на переправлення ОСОБА_16 через державний кордон України на територію ПМР, поза межами існуючих пунктів пропуску для офіційного перетину державного кордону України, отримавши від ОСОБА_16 грошову винагороду у сумі 2000 доларів США, в ніч з 21.02.2024 на 22.02.2024 пішим порядком разом з ОСОБА_18 направився до державного кордону України та відстані 50 метрів від знаку межі державного кордону був затриманий прикордонним нарядом.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України як сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.
Зміст клопотання прокурора.
Прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області в судовому засіданні подано клопотання про необхідність обрання на період судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Дане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні тяжких злочинів, йому пред'явлено обґрунтовану підозру та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливого переховування від суду, так як ОСОБА_4 не має зареєстрованого місця проживання, роботи, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Позиції учасників судового засідання .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_19 просили обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту.
3. Норми законодавства, на підставі яких суд розглядає клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
4. Висновки суду.
Суд, вирішуючи доцільність подальшого тримання особи під вартою, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім цього інкриміновані йому злочини відносяться до категорії кримінальних правопорушень у сфері охорони державної таємниці, недоторканності кордонів, забезпечення призову та мобілізації, які в період запровадженого в Україні воєнного стану, які є суспільно небезпечними злочинами.
Суд вважає, що дії, що ставлять ОСОБА_4 у провину носять суспільно-небезпечний характер, вчиненні ним під час запровадження в Україні воєнного стану в зв'язку військовою агресією, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не має місця реєстрації, до затримання офіційно не працевлаштований, не задіяний на військовій службі, наявність міцних соціальних зв'язків в Україні не підтверджена, зокрема не встановлено його офіційний сімейний стан, наявність сім'ї, дітей, будь-якої нерухомості в Україні.
Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №62/2022 вказані ризики лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя порушено.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу , що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу на даній стадії процесу не встановлено.
5. Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Ухвалою суду під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу визначено розмір застави 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн, який обвинуваченим не внесено по теперішній час, відтак реалізовано право на альтернативний запобіжний захід.
На момент розгляду даної справи термін тримання обвинуваченого під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо подовження строків тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, вважаємо за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селітренне, Астраханської області, Російська Федерація, громадянина України, за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.3 ст.332 КК України , - запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції на строк 60 (шістдесят) днів - з 14 січня 2025 року по 14 березня 2025 року (включно).
Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 визначений раніше розмір застави у межах 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять грн) грн, яка може бути внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати на виклики до Роздільнянського районного суду Одеської області, не відлучатись із населеного пункту, де він фактично проживає: АДРЕСА_1 , повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Одеського слідчого ізолятора №21.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, направити учасникам судового провадження та до Одеського слідчого ізолятора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючої судді ОСОБА_1