Справа № 496/213/25
Провадження № 3/496/491/25
14 січня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 ОРУП №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
03.01.2025 року о 17:25 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Dio» не зареєстрований, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою Alcotest6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис на нагрудну б/к №4 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але до матеріалів справи надано заяву, в якій останній просив справу розглянути за його відсутності, з протоколом згоден, вину визнає.
Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП йому роз'ясненні та зрозумілі.
З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Таким чином, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважав за можливе з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, справу розглянути на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали, надавши їм належну і всебічну правову оцінку, як окремо кожного доказу, так і у сукупності, дійшов до наступного.
ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 576605 від 03.01.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння під відеозапис; диском з відеозаписом, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 підтвердив керування ним мопедом та його відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі. На запитання працівника поліції чи вживав він алкогольні напої, останній зазначив, що вживав горілку у кількості 0,5 л.
Відповідно до довідки виданої інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області майора поліції А. Стариченко, зазначено що згідно обліків НПУ бази ІТС ІПНП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 03.01.2024 по 03.01.2025 р. за ознаками ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не видавалось.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, зауважень щодо змісту протоколу, не надходило, а також не відмовився від його підписання погоджуючись з його змістом. Крім того в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив вину визнаю.
Матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції складені з дотриманням вимог закону.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Аналізуючи наведені докази суд встановив, що фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами, жоден з яких не спростований.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Іншого покарання для особи, яка не має посвідчення водія та порушила диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція зазначеної статті не передбачає.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортним засобом та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Портна