01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.11.2007 № 18/2-13/2
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Єркін М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.03.2007
у справі № 18/2-13/2
за позовом Фармацевтичного заводу "Полфарма" С.А.
до Відкритого акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"
про стягнення 60071,74 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 60071,74 грн. збитків, заподіяних у результаті дорожньо-транспортної пригоди, з яких 56 756,74 грн. вартість відновлювального ремонту автомобіля, 500,00 грн. - послуг за проведення автотоварознавчого дослідження, 535,00 грн. - консультаційних послуг експерта та 2280 грн. витрати по зберіганню пошкодженого автомобіля. Крім того, позивач просив відшкодувати судові витрати - 350,00 доларів США держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2005 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57 791,74 грн. матеріальної шкоди, 113,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 108,83 доларів США державного мита. Повернуто позивачу з Державного бюджету України 236,87 доларів США надмірно сплаченого держмита. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2005 скасовано частково та позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57 256,74 грн. завданої шкоди, в т.ч. 56 756,74 грн. вартості відновлювального ремонту та 500 грн. вартості послуг по його визначенню, 112,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 107,91 доларів США держмита за подання позовної заяви, 25,50 грн. витрат у зв'язку з поданням апеляційної скарги. В решті позову про стягнення 2 815 грн. завданої шкоди, в т.ч. 535 грн. вартості консультаційних послуг по ДТП та 2280 грн. вартості зберігання автомобіля відмовлено повністю. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 35,17 грн. держмита у зв'язку із збільшенням позовних вимог апеляційної скарги та повернути позивачу з Державного бюджету України 242,27 доларів США надмірно сплаченого держмита.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2005 вказані судові рішення скасовані, а справа передана до суду першої інстанції на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2007 у справі № 18/2-13/2 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 50 222,79 грн. відшкодування шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди, 502,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 98,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати в частині стягнення 49 772,79 грн. та призначити судову експертизу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 по даній справі призначалась судова автотоварознавча експертиза для визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю позивача.
Однак, ухвалу повернуто без виконання експертизи через неможливість дачі висновку у зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів (оригінальних фотографій пошкодженого автомобіля позивача, які є невід'ємним додатком до Звіту про оцінку № 143 від 04.04.2004).
Згідно заяви про уточнення апеляційної скарги, відповідач просив скасувати рішення в частині стягнення 49772,79 грн. і залишити вказані позовні вимоги без розгляду у зв'язку з ненаданням позивачем оригіналів фотографій пошкодженого автомобіля для отримання експертного висновку, також відповідач просив залишити без змін рішення суду в частині відмови у стягненні 2280,00 грн. витрат по зберіганню автомобіля, 500 грн. оплати послуг за проведення товарознавчого дослідження, 535,00 грн. витрат на оплату консультаційних послуг.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне:
16.01.2004 в м. Києві на проспекті Возз'єднання відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА, що належить позивачу та автомобіля МАЗ-503, р/н 036-74 КА, що належить відповідачу.
Факт отримання механічних пошкоджень автомобілем позивача підтверджується довідкою органів ВДАІ ТУМ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Вина водія Богдана М.А., який знаходився у трудових відносинах з відповідачем (виписка з наказу позивача № 33-ос від 03.06.2003), встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.02.2004.
Згідно автотоварознавчого дослідження, проведеного спеціалістом - автотоварознавцем Суліменко В.В. (св-во № 2316 від 28.08.2002), працюючого у ТОВ “Агенція “Експертиза та оцінка» (сертифікат № 301/01 від 10.05.2002), за замовленням позивача складено звіт № 143 від 04.04.2004, згідно якого матеріальний збиток, завданий позивачу складає 56 756,74 грн. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем платіжним дорученням № 157 від 24.03.2004 сплачено 500,00 грн.
Також, позивачем сплачено Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Суліменко В.В. 535,00 грн. за надані консультаційні послуги експерта.
Згідно листа Фонду державного майна України № 10-36-11139 від 22.07.2005 Суліменко В.В. відповідно до свідоцтва № 2316 від 28.08.2002 мав право здійснювати практичну діяльність з оцінки автотранспортного засобу позивача.
На підставі укладеного договору зберігання № ОХ/04-04 від 16.01.2004 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Кий Авто», додатку № 1 до вказаного договору та акту прийому-передачі, позивачем платіжним дорученням № 13 від 12.01.2005 за зберігання автомобіля Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА сплачено 2280,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно акту № 3/12 від 12.03.2005, складеного незалежним експертом Скутельником Федором Агафоновичем, на підставі поданої відповідачем заяви про проведення автотоварознавчого дослідження, експертом Скутельником Ф.А. зазначено, що у зв'язку з відмовою позивача надати автомобіль Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА для огляду, дослідження проводилось на підставі звіту № 143 від 04.04.2004, складеного оцінювачем Суліменко В.В. та встановлено заподіяння матеріального збитку позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 49 722,79 грн.
Враховуючи те, що ухвала про призначення судової експертизи щодо визначення розміру шкоди, автомобіля позивача, повернута без виконання, а сторони у суді першої інстанції (протокол судового засідання від 26.03.2007) погодились з висновком незалежного експерта Скутельника Ф.А. (Акт № 3/12 від 12.03.2005) щодо заподіяння позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди у розмірі 49 722,79 грн., колегія суддів вважає, що обґрунтованим є розмір шкоди визначений у Акті № 3/12 від 12.03.2005, тобто 49 722,79 грн.
Доводи відповідача, викладені в уточненні до апеляційної скарги, щодо залишення позову без розгляду, не приймаються колегією суддів до уваги у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 81 ГПК України.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача матеріальні збитки у розмірі 49 722,79 грн., встановлені незалежним експертом Скутельником Ф.А., та 500,00 грн. оплати послуг за проведення автотоварознавчого дослідження, проведеного оцінювачем Суліменко В.В.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 535,00 грн. за оплату консультаційних послуг експерта та 2280,00 грн. витрат зі зберігання автомобіля Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю прямого причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіянням шкоди.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2007 у справі № 18/2-13/2 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2007 у справі № 18/2-13/2 - без змін.
2. Матеріали справи № 18/2-13/2 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
23.11.07 (відправлено)