Справа № 755/18011/24 Суддя (судді) першої інстанції: Галаган В.І.
14 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Коротких А. Ю., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення,-
Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року позовну заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року та направити справу до Дніпровського районного суду м. Києва.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження прийняття рішення про примусове видворення відповідача за межі України, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, а отже є передчасним звернення із заявою про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені, зокрема, в статті 289 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно доводів позовної заяви та доданих до неї документів, 02.10.2024 працівниками Боярського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно Відповідача прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов'язано залишити територію України не пізніше 12.10.2024 із подальшою забороною в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки, з огляду на що необґрунтованими є доводи суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження прийняття рішення про примусове видворення відповідача за межі України.
Крім того, як зазначено судом першої інстанції, клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухиляється від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вказаного вище рішення від 02.10.2024 року, відповідач зобов'язаний був залишити територію України не пізніше 12.10.2024 року, втім, відповідно до протоколу про адміністративне затримання від 14.10.2024 року, станом на дату складення останнього, громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 територію України не залишив, рішення про примусове повернення не виконав, отже у позивача були наявні усі підстави для звернення до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 241, 242, 289, 311, 320, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року скасувати.
Справу № 755/18011/24 направити до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Ю. Коротких
(Повний текст постанови складено 14.01.2025)