П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22273/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі судді - доповідача Домусчі С.Д.,
в порядку підготовки до апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, в розмірі середнього грошового забезпечення за останні два місяці,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року задоволений позов ОСОБА_1 :
- визнані протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 відносно несвоєчасного розрахунку при звільненні з ОСОБА_1 за період з 16.10.2020 до 11.07.2024;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 16.10.2020 до 16.04.2021 у розмірі 223 794,36 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
11.01.2025 апелянт подав клопотання про зупинення провадження у справі до надрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №489/5136/23.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на те, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
При цьому апелянт вказує, що відповідно до ухвали Верховного суду від 20.11.2024 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано розгляд справи № 489/5136/23 (далі - "Справа Миколаївгаз"). Вказана справа стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП.
За наведених обставин апелянт вважає, що:
(1) Справа Миколаївгаз переглядається Великою Палатою Верховного Суду;
(2) Справа Тищука та Справа Миколаївгаз є справами у подібних правовідносинах та стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП;
(3) наявні підстави для зупинення провадження у справі Тищука.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.11.2024 у справі №489/5136/23 вирішено справу № 489/5136/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у вказаній ухвалу вказав, що суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування статті 117 КЗпП у редакції Закону № 2352-ІХ, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 120/10686/22, та зробити висновок про те, що: «з 19 липня 2022 року стаття 117 КЗпП у редакції Закону №2352-ІХ передбачає, що середній заробіток стягується за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Інші обмеження (крім шести місяців) середнього заробітку з 19 липня 2022 року законодавцем не передбачені».
Апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.12.2024 у справі №440/6856/22 сформовав висновок, який є застосовним до спірних правовідносин та за яким у межах цієї справи належить враховувати норми статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, які безпосередньо стосуються норм статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, а на їх виконання підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат. Належить також враховувати приписи чинної редакції статті 117 Кодексу законів про працю України щодо періоду з 19.07.2022, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.
За наведених обставин відсутні підставі, визначені п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, за якими суд може зупинити провадженні у справі, а відтак у задоволенні клопотання апелянта слід відмовити.
Керуючись ст. ст. ст. 236, 243, 306, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. ч. 3 ст. 328 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі №420/22273/24.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Д. Домусчі