П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37977/24
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В. Дата і місце ухвалення: 18.12.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства оборони України від 12.10.2024р. №382 дск та наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №298 від 15.10.2024р. щодо не виплати щомісячної премії в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткової винагороди за вересень 2024 року старшому солдату ОСОБА_1 старшому саперу 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини;
- зобов'язати командира в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року старшому солдату ОСОБА_1 старшому саперу 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини в/ч НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України розсекретити наказ командира ТГр «Кремінна» №382 дск від 12.10.2024р. та надати його до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з долученням належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів, разом з копіями уточненої позовної заяви та додатків до неї для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024р. позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України - у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 18.12.2024р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що позивачем належним чином не засвідчено копії доданих до позовної заяви документів. Апелянт стверджує, що доданий ним до позовної заяви прошитий пакет документів засвідчений підписом та печаткою адвоката Кресюн В.А., що узгоджується з положеннями частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При постановлені оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви судом першої інстанції допущено надмірний формалізм та не враховано об'єктивної реальності, пов'язаної із введенням в Україні воєнного стану.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Статтями 160, 161 КАС України визначено вимоги до позовної заяви та документів, що до неї подаються, а наслідки недотримання таких вимог передбачено статтею 169 КАС України.
Так, частинами 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повертаючи спірною ухвалою від 18.12.2024р. позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху ухвалою від 10.12.2024р., а саме: не надано до суду уточненої позовної заяви з долученням належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів, разом з копіями уточненої позовної заяви та додатків до неї для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, за змістом частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч.9 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано та подано до суду адвокатом Кресюн В.А., який діє на підставі укладеного з позивачем договору про надання правничої допомоги від 02.11.2024р. №20 (ордер від 29.11.2024р.).
Додані до позовної заяви документи подано у прошитому вигляді з нанесенням на зворотному боці останнього аркушу напису: «Завірено, скріплено печаткою на 27 аркушах. Адвокат Кресюн В.А. 29.ХІ.2024р.» та проставленням підпису і печатки.
Оскільки представник позивача - Кресюн В.А. є адвокатом, на нього поширюється дія Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і він, як адвокат, має професійне право посвідчувати копії документів у справі.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2018р. по справі №761/5894/17 дійшов висновку, що судом першої інстанції допускається надмірний формалізм при повернені позовної заяви (або залишаючи її без руху) з тих підстав, що стороною було подано саме прошитий пакет документів, а не поаркушно засвідчений, відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995р. у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В рішенні від 12.01.2000р. у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998р. у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що стало порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції.
Суд ураховує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемент права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надто формально підійшов до вирішення питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви, помилково повернув позовну заяву позивачу, позбавивши його, таким чином, права на судовий захист.
Суд першої інстанції, при існуванні сумніву щодо відповідності певної з доданих до позовної заяви копії документу оригіналу, не позбавлений, на виконання вимог ст.9 КАС України, вжити визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 13 січня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук