01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"11" жовтня 2007 р. Справа № 5/209-07
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Будівельне управління - 813», м. Сімферополь
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД», с. Мала Олександрівка
про
стягнення 110375,89 грн.
за участю представників сторін:
позивача:
Хусточкіна І.В. -дов. від 19.09.2007р. №253,
відповідача:
Шевченко О.М. -дов. від 15.12.2006р.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Будівельне управління - 813» (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД» (далі -відповідач) про стягнення 110375,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на поставку товарного бетону №4-01/2005 від 04.01.2005р. і договором на перевезення вантажу №04/01/05 від 04.01.2005р. щодо здійснення повного розрахунку за отриманий бетон та сплати вартості наданих послуг з його перевезення.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить в задоволені позову відмовити, з огляду на те, що договором непередбачено обов'язку покупця сплачувати вартість послуг з перевезення товару.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі 04.01.2005р. було укладено договір №4-01/2005, за умовами якого позивач -виконавець зобов'язався виготовити і поставити бетон, а відповідач -замовник, в свою чергу, прийняти і сплатити вартість бетону на умовах, визначених даним договором.
Згідно з п.п. 2.1 і 2.2 названого договору замовник здійснює передплату в розмірі 50% від вартості замовленої партії бетону. Остаточний розрахунок за бетон виконується у строк не більше трьох банківських днів з моменту відгрузки бетону.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачеві бетон на загальну суму 4550310,74 грн. Факт поставки товару підтверджується накладними: накладна №5 від 31.01.2005р. на суму 109998 грн.; накладна №6 від 31.01.2005р. на суму 46749,16 грн.; накладна №6 від 22.02.2005р. на суму 102848,14 грн.; накладна №7 від 28.02.2005р. на суму 54229,02 грн.; накладна №14 від 24.03.2005р. на суму 257021,80 грн.; видаткова накладна №БР-0000027 від 26.04.2005р. на суму 120887,81 грн.; видаткова накладна №БР-0000028 від 26.04.2005р. на суму 51809,06 грн.; видаткова накладна №БР-0000033 від 30.04.2005р. на суму 36706,34 грн.; видаткова накладна №БР-0000034 від 30.04.2005р. на суму 97018,24 грн.; видаткова накладна №БР-0000052 від 25.05.2005р. на суму 394361,08 грн.; видаткова накладна №БР-0000079 від 09.06.2005р. на суму 153493,19 грн.; видаткова накладна №БР-00000119 від 30.06.2005р. на суму 198640,58 грн.; видаткова накладна №БР-00000151 від 18.07.2005р. на суму 231509,74 грн.; видаткова накладна №БР-00000210 від 31.07.2005р. на суму 151493,69 грн.; видаткова накладна №БР-00000275 від 31.08.2005р. на суму 226082,87 грн.; видаткова накладна №БР-00000338 від 30.09.2005р. на суму 405488,90 грн.; видаткова накладна №БР-000451 від 31.10.2005р. на суму 477544,79 грн.; видаткова накладна №БР-000452 від 31.10.2005р. на суму 61356,47 грн.; видаткова накладна №БР-000457 від 03.11.2005р. на суму 3066,02 грн.; видаткова накладна №БР-000505 від 30.11.2005р. на суму 579643,55 грн.; видаткова накладна №БР-00505/1 від 30.11.2005р. на суму 108335,48 грн.; видаткова накладна №БР-00000521 від 29.12.2005р. на суму 308619,44 грн.; видаткова накладна №БУ-0001826 від 30.12.2005р. на суму 59968,34 грн.; видаткова накладна №БУ-0000015 від 31.01.2006р. на суму 133062,92 грн.; видаткова накладна №БР-0000037 від 28.02.2006р. на суму 897,05 грн.; видаткова накладна №БР-0000033 від 28.02.2006р. на суму 74147,02 грн.; видаткова накладна №БУ-0000095 від 19.04.2006р. на суму 105332,04 грн.
Відповідач на підставі довіреностей серії ЯИЯ №454983 від 30.12.2004р.; серії ЯКГ №412073 від 28.01.2005р.; серії ЯКГ №412279 від 01.02.2005р.; серії ЯКГ №412298 від 24.02.2005р.; серії ЯКД №768506 від 01.03.2005р.; серії ЯКД №768507 від 01.04.2005р.; серії ЯКД №769595 від 01.05.2005р.; серії ЯКФ №600417 від 31.05.2005р.; серії ЯКФ №600513 від 10.06.2005р.; серії ЯКЦ №164625 від 01.07.2005р.; серії ЯКШ №515066 від 01.08.2005р.; серії ЯКШ №515009 від 01.09.2005р.; серії ЯЛГ №817616 від 01.10.2005р.; серії ЯЛГ №817885 від 01.11.2005р.; серії ЯЛП №086143 від 01.12.2005р.; серії ЯЛП №086454 від 01.01.2006р.; серії ЯЛС №248844 від 01.02.2006р.; серії ЯЛС №249646 від 27.04.2006р. отримав вказаний товар.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2005р. між позивачем і відповідачем було укладено договір №04/01/05 на перевезення вантажу, за умовами якого позивач -перевізник зобов'язується доставити вантаж до пункту призначення, а відповідач -відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до п. 1.3 цього договору вартість послуг за виконаний об'єм робіт відправник перераховує на розрахунковий рахунок перевізника щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним із розрахунку вартості 1м/год роботи автосамоскида МАЗ 51605 -78,46 грн. з ПДВ, автосамоскида КрАЗ 65055 -72,46 грн. з ПДВ, КрАЗ 6510 - 70,06 грн. з ПДВ.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №04/01/05 на перевезення вантажу від 04.01.2005р. позивачем були надані послуги з перевезення бетону автотранспортом. Факт надання таких послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт - №2 від 20.01.2005р. на суму 28173,90 грн.; №БР-0000003 від 26.05.2005р. на суму 887,69 грн.; №БР-0000004 від 26.05.2005р. на суму 6526,80 грн., підписаними обома сторонами та засвідчені печатками підприємств; актами №БУ-0000407 від 30.11.2005р. на суму 14824,80 грн. і №БУ-000414 від 29.12.2005р. на суму 9372 грн. та товарно-транспортними накладними, які підписані сторонами та містять відповідні відмітки про отримання товару. Загальна вартість наданих послуг з автоперевезення бетону становить 59785,19 грн.
Відповідач частково сплатив вартість поставленого бетону та послуг з його перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово 25.07.2006р. і 31.10.2006р. на адресу відповідача надсилались претензії сплатити заборгованість у розмірі 320375,89 грн. за поставлений бетон та надані послуги з його перевезення.
Судом встановлено, що загальна сума перерахованих відповідачем на рахунок позивача грошових коштів за поставлений товар та надані послуги з його перевезення, відповідно до умов вищезазначених договорів, складає 4499720,04 грн., що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи
Таким чином, заборгованість відповідача складає 110375,89 грн. -різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару і вартістю наданих послуг з його перевезення.
Отже, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за поставлений бетон та надані послуги з його перевезення не розрахувався, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість на загальну суму 110375,89 грн.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 110375,89 грн. заборгованості за поставлений бетон та надані послуги з його перевезення.
Посилання відповідача на відсутність заборгованості за надані послуги з перевезення бетону та неможливість визначення остаточної суми боргу за поставлений бетон судом не приймаються до уваги, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 110375,89 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД» (08320, Київська область, Бориспільський р-н, с. М. Олександрівка, вул. Гагаріна, 14-А, код ЄДРПОУ 20574157) на користь Відкритого акціонерного товариства “Будівельне управління - 813» (95000, м. Сімферополь, вул. Сибірська, 1-В, код ЄДРПОУ 01383865) 110375 (сто десять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 89 коп. - боргу, 1103 (тисяча сто три) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.