13 січня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/14701/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 06.11.2024 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю на підставі рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №620/11065/21 та від 14.09.2023 по справі №620/10332/23;
- зобов'язати відповідача виплатити їй, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , заборговану суму нарахованої пенсії на загальну суму 226375,30 грн., що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, на підставі рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №620/11065/21 та від 14.09.2023 по справі №620/10332/23.
Позов мотивовано тим, що як дружина померлого військового пенсіонера, яка на момент його смерті була зареєстрована та проживала разом з ним за однією адресою, на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на отримання нарахованої ОСОБА_2 , але недоодержаної ним за життя, пенсії.
Ухвалою судді від 13.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що виплата сум пенсій, недоотриманих за життя пенсіонера, здійснюється за загальним правилом у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України у випадку звернення за їх отриманням протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера. Також ГУПФУ в Чернігівській області просило закрити провадження у справі, покликаючись на те, що її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позаяк спір між сторонами віднесено до цивільної юрисдикції.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з огляду на вимоги статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.
На обліку в ГУПФУ в Чернігівській області перебував гр. ОСОБА_2 як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/11065/21, яке 17.12.2021 набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 21.07.2021 № ФЧ56240, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 15-21).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/10332/23, яке 16.10.2023 набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області провести з 18.01.2023 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 11-15).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що 11.03.2024 складене відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 7 зворот).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 7).
Відповідно до матеріалів справи на момент смерті ОСОБА_2 позивач була зареєстрована та проживала разом з ним за однією адресою (а.с. 6).
З 01.04.2024 ГУПФУ в Чернігівській області призначено ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 10).
09.09.2024 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на право вимоги на доплати у зв'язку з перерахунком пенсії: в розмірі 207 472,07 грн. згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/11065/21 за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 та доплати в розмірі 18903,23 грн. згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/10332/23 за період з 01.01.2023 по 31.10.2023, що належить спадкодавцю на підставі довідки №2500-0404-8/58847, виданої ГУПФУ в Чернігівській області 29.08.2024. Вартість спадкового майна становить 226375,30 грн. Вказане свідоцтво зареєстроване в Спадковому реєстрі (а.с. 8-9).
04.10.2024 представник позивача звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про виплату ОСОБА_1 вказаних коштів на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 24.10.2024 відповідач повідомив, що судове рішення, яке набрало чинності, стосується лише особи, відносно якої воно ухвалене, згідно даного рішення не можуть бути зроблені дії відносно інших осіб, якщо інше не зазначене в рішенні суду. Оскільки ОСОБА_1 не була стороною у справі і суд не вирішив жодних зобов'язань щодо неї, у ГУПФУ в Чернігівській області немає законних підстав проводити дії стосовно позивача згідно із рішеннями суду по справах №620/11065/21 та №620/10332/23 (а.с. 10).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті спірних коштів на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Так, згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
За змістом частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, із наведених вище положень слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються:
1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника;
2) батькам померлого пенсіонера;
3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера;
4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
Позивач у спірних правовідносинах зазначає, що має право на отримання спірних коштів на підставі до статті 61 Закону №2262-ХІІ як дружина померлого пенсіонера, яка на момент його смерті проживала разом з ним, однак відповідач протиправно відмовив у задоволенні поданої заяви.
Тобто, між сторонами існує публічно-правовий спір, а не цивільний, як помилково зазначає у відзиві ГУПФУ в Чернігівській області, тому підстави для закриття провадження по справі відсутні.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд враховує, що позивач дійсно є особою, яка має право на виплату недоотриманої за життя чоловіка пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, оскільки вона: є членом сім ї померлого пенсіонера (дружина), проживала з ним на момент смерті та забезпечується пенсією у разі втрати годувальника.
Однак, обов'язковою умовою для виплати таких коштів є звернення за отриманням коштів не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до матеріалів справи чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заява представника ОСОБА_1 про виплату коштів на підставі статті 61 Закону №2262-ХІІ надійшла 04.10.2024, тобто після сплину встановленого вищевказаною нормою строку.
Більш того, 09.09.2024 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на право вимоги на доплати у зв'язку з перерахунком пенсії: в розмірі 207 472,07 грн. згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/11065/21 за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 та доплати в розмірі 18903,23 грн. згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/10332/23 за період з 01.01.2023 по 31.10.2023, що належить спадкодавцю на підставі довідки №2500-0404-8/58847, виданої ГУПФУ в Чернігівській області 29.08.2024. Вартість спадкового майна становить 226375,30 грн. Вказане свідоцтво зареєстроване в Спадковому реєстрі (а.с. 8-9).
За таких обставин, у відповідача відсутній обов'язок виплати позивачу заборгованості по пенсії її померлого чоловіка, яка залишилась ним недоодержана у зв'язку зі смертю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна