про відмову в забезпечені адміністративного позову
14 січня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/5175/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» згідно з поданим рапортом 14.04.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення, яким звільнити з лав Збройних Сил України ОСОБА_1 на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою судді від 18 листопада 2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивачем 14.01.2025 року подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій він просить:
- заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з переміщенням військовослужбовця до іншої військової частини, підписання нового контракту чи скеруванням у зону бойових дій, до набрання законної сили рішенням суду по суті позовних вимог.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Крім того, вважає, що наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності, а також, наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом поданої заяви позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо направлення (переміщення) позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, а також щодо підписання нового контракту чи скерування у зону бойових дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває й на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, на час проходження позивачем військової служби та звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого процесуальний закон забороняє зупинення дії наказів та розпоряджень, відданих військовослужбовцю, тобто містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Вимоги позивача щодо заборони вчиняти дії щодо переміщення для проходження військової служби та щодо залучення для участі в бойових діях (обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини) фактично становлять заборону прийняття розпоряджень (наказів) командиром в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, що не допускається в силу прямої заборони нормами КАС України і зумовлено введенням воєнного стану в Україні.
Відтак, суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, правові підстави для вжиття ініційованих позивачем заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі відсутні, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.О. Кушнір