про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2025 року справа № 580/59/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
06.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 23.03.2024 №85 про зняття його з 23.03.2024 із усіх видів забезпечення у зв'язку із самовільним залишенням території військової частини, що стосується позивача;
визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 03.04.2024 №96 про поновлення йому грошового забезпечення у зв'язку з поверненням із самовільного залишення території військової частини, що стосується позивача;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому з 23.03.2024 усі види забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення, премію та додаткову винагороду на період дії воєнного стану відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 3168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за березень 2024 року.
Обґрунтовуючи зазначив, що під час виконання службових обов'язків відчув погіршення фізичного стану та 24.03.2024 оформлений на стаціонарне лікування до КНП «Міська лікарня №9 Запорізької міської ради», де перебував до 02.04.2024. Звільнившись зі служби, отримав довідку від 05.10.2024 №23/118/4320 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію і виявив, що у березні 2024 року його депремійовано на 100% суми премії згідно з оскаржуваним наказом від 23.03.2024 №85. Тому звернувся до відповідача заявою щодо його скасування та нарахування і виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення у повному обсязі та премії відповідно до підп.2 п.5 постанови КМУ №1294 з урахуванням раніше виплачених сум. Листом від 22.11.2024 відповідач повідомив, що відсутність позивача на службі тривала більше 3 годин, вказані дії кваліфіковані, як порушення військової дисципліни, а саме не вихід на службу та самовільне залишення військової частини. Тому відсутні підстави для його скасування. Вважає, що оскаржувані рішення суперечать нормам чинного законодавства.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України). Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
З питаннями оскарження вказаних вище наказів та нарахування і виплати грошового забезпечення за спірні періоди, що виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби, він мав право протягом 1 місяця та протягом 3 місяців відповідно, подавши в суд позовну заяву. Оскільки грошове забезпечення позивача виплачене щомісячно, про всі складові він міг дізнатися кожного наступного місяця відпрацьованої служби. Про складові грошового забезпечення, які підлягають виплати під час звільнення - з дати ознайомлення з наказом про звільнення та/або отримання цих коштів.
Заявою про скасування оскаржуваного наказу від 23.03.2024 №85 позивач звернувся до відповідача 09.10.2024. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Тобто, з 09.10.2024 позивач почав вчиняти активні дії щодо його оскарження. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання належного грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Як зазначає позивач, 30.03.2024 звернувся рапортом до командира відповідача, в якому зазначив, що з 23.03.2024 дізнався, що вважається в СЧЗ відповідно до наказу відповідача від 23.03.204 №1209. Повідомив, що з 23.03.2024 знаходився у стабілізаційному пункті військової частини у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та 24.03.2024 госпіталізований до вказаного вище медичного закладу. Тому просив провести повне нарахування грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди. Отже, про порушення своїх прав на додаткове грошове забезпечення позивач точно знав 30.03.2024, звертаючись з відповідним рапортом.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо оскарження вказаних вище наказів від 23.03.2024 №85, від 03.04.2024 №96 та нарахування і виплати йому з 23.03.2024 усіх видів забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, а також грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди за березень 2024 року, у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
Звертаючись до суду 06.01.2025, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду зі вказаними вище позовними вимогами.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказаного обов'язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Оскільки позивач не подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позовна заява оформлена з недоліками. Наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, одночасно надавши підтверджуючі докази їх існування.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Анжеліка БАБИЧ