про повернення позовної заяви
13 січня 2025 року справа № 580/12766/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом адвоката Шевчука Юрія Андрійовича від імені ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
20.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Шевчука Юрія Андрійовича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м.Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати йому середнього заробітку до вислуги років за час вимушеного прогулу у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня;
зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років час вимушеного прогулу у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня;
стягнення з відповідача на його користь судового збору в розмірі 1211,20грн.
Обґрунтовуючи зазначив, що наказом від 06.11.2015 №312 позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (через скорочення штатів). Його позивач оскаржив у судовому порядку. Рішенням судів позивача поновлено на посаді, однак на сьогодні вони не виконані. Тому 08.07.2024 представник позивача надіслав відповідачу заяву щодо обов'язку зарахувати до вислуги років час вимушеного прогулу позивача за вказаний вище період. Листом від 02.08.2024 відповідач повідомив про відсутність правових підстав вчиняти будь-які дії щодо позивача, оскільки він не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
Ухвалою від 25 грудня 2024 року суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачці строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
07.01.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про виправлення описки в адміністративному позові (далі - Клопотання), в якому просив вважати вірною таку редакцію п.3 прохальної частини позову: «3. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не зарахування до вислуги років час вимушеного прогулу ОСОБА_1 в період з 06.11.2015 по сьогоднішній день;». Обґрунтовуючи зазначив, що при складанні позову допустив технічну описку у вказаному пункті прохальної частини.
Того ж дня на виконання вимог вказаної вище ухвали від представника позивача до суду надійшла заява вх.№505/25 про усунення недоліків, до якої серед іншого додав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (далі - Заява), в якій просив визнати поважними підстави пропуску строку для звернення до суду з позовом про:
визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати йому середнього заробітку до вислуги років за час вимушеного прогулу у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня;
зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років час вимушеного прогулу у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня;
стягнення з відповідача на його користь судового збору в розмірі 1211,20грн, а також а поновити позивачу пропущений строк на звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи зазначив, що у п.3 прохальної частини позову наявна технічна описка. Суд, постановляючи ухвалу, вказав, що спір стосується розрахунку з позивачем після його звільнення. Однак вказаний спір стосується лише визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до вислуги років часу вимушеного прогулу позивача у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня та зобов'язання зарахувати вказаний час до вислуги років. Стверджує, що позивач протягом 2020-2024 років вживав заходів для вирішення вказаного питання у позасудовому порядку та для підготовки звернення до суду за захистом свого права., що підтверджується неодноразовими зверненнями (усними і письмовими) до Ліквідаційної комісії Управління МВС в Черкаській області (копія заяви від 25.11.2020). Позивач звертався до виконавчої служби щодо виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі. Протягом тривалого часу виконавча служба рішення суду так і не виконала. На звернення позивача виконавча служба повідомила, що у 2017 році державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Упродовж 2021 року позивач не покидав надії врегулювати питання свого поновлення на посаді та шукав шляхи вирішення проблеми. Тому зайнявся пошуком адвоката для юридичної допомоги. На початку 2022 року знайшовши адвоката почав збирати необхідні документи та матеріали для подання позову до суду. Однак 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, що призвело до запровадження воєнного стану на території держави. Тому завершив співпрацю з адвокатом, а позов залишився не поданим. На початку 2024 року позивач звернувся до адвоката Шевчука Ю.А. для надання правової допомоги. У лютому адвокат звернувся адвокатським запитом до виконавчої служби та заявою від 08.07.2024 до відповідача. Відповідь на останню заяву датована 02.08.2024. Позов подав до суду 20.12.2024 через 4 місяці після відмови відповідача. Стверджує, що війна безпосередньо вплинула на позивача, оскільки на її початку він ніс військову службу до 07.11.2022, що призвело до того, що квартирне питання відійшло на другий план.
Перевіривши Клопотання та Заяву, з'ясовано, що недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 25.12.2024, не усунені.
Зокрема, в ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу про те, що він пропустив місячний строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази. Позивач та його представник не вказали жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду, повторно заявивши у позовні вимоги з простроченням.
Виправлення технічної описки у п.3 прохальної частини позову не є усуває вказані недоліки. То ж підстави для задоволення Заяви відсутні.
Доводи представника позивача у Заяві про те, що позивач протягом 2020-2024 років вживав заходи для вирішення вказаного питання у позасудовому порядку та для підготовки звернення до суду за захистом свого права не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами.
Із заяви, на яку представник позивача посилався у Заяві, суд установив, що позивач 25.11.2020 звертався до голови ліквідаційної комісії Управління МВС в Черкаській області щодо направлення на його адресу письмової довідки - розрахунку суми, яку він отримав на виконання рішень судів.
Заявою щодо зарахування до вислуги років часу вимушеного прогулу позивача у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня (оскільки рішення суду щодо поновлення його на посаді не виконано та наказ про поновлення на посаді не прийнято) представник позивача звернувся 08.07.2024 та лист відповідача датований 02.08.2024. Тобто, лише з 08.07.2024 позивач через представника почав вчиняти активні дії щодо зарахування до вислуги років часу вимушеного прогулу позивача у період з 06.11.2015 до сьогоднішнього дня. До вказаної дати позивач не вчиняв активних дій щодо реалізації свого права.
Доводи представника позивача про те, що позивач звертався до виконавчої служби щодо виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та у продовж 2021 року не покидав надії врегулювати питання свого поновлення на посаді, шукаючи шляхи вирішення проблеми, а також пошук і робота адвоката протягом 2021-2022 років, не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами. Тому не враховані судом.
Щодо доводів про воєнний стан суд урахував.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».
Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків - це виняток, а війна - загальна умова для всіх.
Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Позивач не обґрунтував та не подав суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Доводи представника позивача про те, що війна безпосередньо вплинула на позивача, оскільки на її початку він ніс військову службу до 07.11.2022, що призвело до того, що квартирне питання відійшло на другий план, не враховані судом, оскільки вказаний спір не стосується житлових питань позивача.
Отже, викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду зі вказаним вище позовом, а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду.
Крім того, суд урахував, що законодавством не визначено обов'язковість досудового врегулювання вказаного виду спору. Тому Заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви вх. від 07.01.2025 №505/25 адвоката Шевчука Юрія Андрійовича від імені ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Повернути його позовну заяву до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ