Справа № 560/10959/24
іменем України
14 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся 30.07.2024 до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
" - визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом комісії № 23 від 06 червня 2024 року та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 5 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позову зазначає, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку на мобілізацію», однак відповідач протиправно відмовив у наданні такої відстрочки, не зважаючи на те, що позивачем надані усі необхідні документи.
Ухвалою суду від 02.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду завірених належним чином завірених копій документів, доданих до позовної заяви (у двох примірниках), а саме: паспорта громадянина України НОМЕР_1 , реєстраційнийного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), посвідчення серії НОМЕР_2 , медичного висновку № 212, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , посвідчення про прописку до призовної дільниці НОМЕР_4 , витягу з реєстру територіальної громади №2024/000283103, витягу з реєстру територіальної громади №2024/000309146.
У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 08.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надати суду, у семиденний термін з моменту отримання ухвали, належним чином завірені матеріали звернення ОСОБА_1 із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу та результати їх розгляду.
На виконання ухвали суду від 08.08.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 27.08.2024 надано суду витяг із протоколу від 06.06.2024 № 23.
Відповідно до відзиву, який надійшов до суду 02.09.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 просить відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.
Відповідач вказує, що протокольним рішенням від 06.06.2024 № 23 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з тим, що у матеріалах заяви були відсутні документи, визначені Додатком 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560, та те, що документально не підтверджено, що заявник є військовозобов'язаною особою.
Також ІНФОРМАЦІЯ_1 посилався на те, що не є належним відповідачем у цій справі, а належним відповідачем є комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою і прийняте оскаржуване рішення.
Ухвалою суду від 05.09.2024 залучено до участі у справі № 560/10959/24 в якості другого відповідача - Комісію з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 ); постановлено розгляд адміністративної справи № 560/10959/24 розпочати спочатку; зобов'язано позивача протягом двох днів з дня отримання цієї ухвали надіслати комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 копії позовної заяви з додатками, та докази такого надіслання надати суду.
На виконання ухвали суду від 05.09.2024 року, позивачем надано до суду квитанцію про надсилання позову відповідачу 2; копію довідки ВЛК за №2 від 16.01.2018; копію військово-облікового документа від 24.10.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), яка є інвалідом з дитинства, за номером особової справи 637904, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року.
ОСОБА_1 24.05.2024 року звернувся до відповідача - 1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за ч. 1 п. 5 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та до заяви додав нотаріально завірені документи, а саме: нотаріально завірену копію паспорту заявника, нотаріально завірену копію ідентифікаційного коду, нотаріально завірену копію посвідчення НОМЕР_2 інвалід дитинства дитини, нотаріально завірену копію медичного висновку № 212 від 11.07.2023 року про дитину - інваліда віком до 18 років, нотаріально завірену копію свідоцтва про народження дитини, нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб, оригінал довідки з управління соціального захисту від 15.01.2024 р., нотаріально завірену довідку посвідчення про приписку до ПК № 0035, нотаріально завірений наказ про надання відпустки по догляду за дитиною, оригінал витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , оригінал витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 .
01.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до із заявою до голови комісії Хмельницького об'єднаного міського територіального центру про надання відстрочки від призову на військову службу комплектування під час мобілізації за ч. 1 п. 5 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також до заяви додав: нотаріально завірену копію паспорту заявника, нотаріально завірену копію ідентифікаційного коду, нотаріально завірену копію посвідчення НОМЕР_2 інвалід дитинства дитини, нотаріально завірену копію медичного висновку № 212 від 11.07.2023 року про дитину - інваліда віком до 18 років, нотаріально завірену копію свідоцтва про народження дитини, нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб, оригінал довідки з управління соціального захисту від 15.01.2024 р., нотаріально завірену довідку посвідчення про приписку до ПК № 0035, нотаріально завірений наказ про надання відпустки по догляду за дитиною, оригінал витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , оригінал витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1
19.07.2024 позивач отримав від відповідача - 2 відповідь, у якій зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянуто заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та Протоколом від 06.06.2024 №23 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки заява не відповідає Додатку 4 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560, документально не підтверджено, що заявник є військовозобов'язаною особою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі - Закон України № 3543-XII).
За ст.1 Закону № 3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ст. 22 Закону України № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, є військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, зі змінами).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із пунктом 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як судом зазначено вище, в оскаржуваному рішенні відповідачем - 2 зазаначено дві підстави для відмови у задоволенні заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 : заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не відповідає Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі - Порядку №560) та документально не підтверджено, що заявник є військовозобов'язаною особою.
Щодо першої підстави для відмови відповідачем 2 у наданні позивачеві відстрочки від призову, а саме: те, що заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не відповідає Додатку 4 Порядку № 560, то суд зазначає про таке.
Суд вказує на те, що відповідачем 2 не конкретизовано, з яких підстав заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не відповідає Додатку 4 Порядку № 560.
При цьому, суд виходить з того, що правомірними способами поведінки відповідача 2 за результатами розгляду заяви про надання відстрочки є надання відстрочки або вмотивована відмова.
Якщо відмова пов'язана з недоліками заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, недостатністю (відсутністю) певних документів, відповідач повинен обґрунтувати такі обставини, зазначивши про те, які є недоліки заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які документи відсутні та повинні були бути надані тощо.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що спірне рішення, оформлене Протоколом від 06.06.2024 №23, в частині посилання на те, що заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не відповідає Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, не містить чітих підстав для його прийняття та обґрунтування невідповідності поданої позивачем заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вимогам чинного законодавства.
Отже, суд вважає, що відповідач 2 розглянув заяву позивача та документи, які до неї подані, поверхнево.
Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Невиконання відповідачем 2 законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії вказує на його протиправність.
За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення, що стосується відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) в частині посилання на те, що заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не відповідає Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Щодо другої підстави для відмови відповідачем 2 позивачеві у наданні відстрочки від призову, а саме: документально не підтверджено, що заявник є військовозобов'язаною особою, то суд зазначає про таке.
Суд зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41,44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно із статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі по тексту Закон № 389 - VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частинами 1, 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон 3543-XII.
Так, за частиною 5 статті 22 Закону № 3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За пунктом 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із пунктом 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Отже, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Статтею 23 вказаного Закону визначено питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви за наявності підстав, оскільки відстрочка передбачає її письмове оформлення.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі по тексту - Порядок № 1487).
Відповідно пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У пункті 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 про «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» зазначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є:
для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів військовий квиток.
Відтак, суд вказує на те, що з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Щодо наявності відповідного права вчиняється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні.
Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються по відношенню до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Як судом зазначено вище, позивачем до своєї заяви додано копію військово-облікового документу, а саме: посвідчення про приписку до призовної дільниці, яка видана позивачу як допризовнику.
Допризовник це особа, яка підлягає приписці до призовних дільниць і має ставати на облік у рік досягнення 17-річного віку.
Судом встановлено, що позивач 1996 року народження (на день розгляду справи досяг 29 років), а відтак, посвідчення про приписку до призовної дільниці отримав по досягненню 17 років.
Натомість, на день розгляду справи позивач досяг 29 років та відповідно до віку відноситься до категорії військовозобов'язаних, а отже, повинен мати військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
ОСОБА_1 24.05.2024 звернувся із заявою до відповідача - 1, в якій просив надати йому відстрочку від призову під час мобілізації.
Відповідач - 2, відповідно до протоколу засідання комісії від 06.06.2024 року № 23, розглянув заяву позивача та прийняв рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, оскільки документально не підтверджено, що заявник є військовозобов'язаною особою.
При цьому, з огляду на викладене вище, суд вказує на те, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема, щодо своєчасного повідомлення органу про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 520/7954/22.
Оскільки позивачем не надано відповідачу - 2 військово-обліковий документ, що посвідчує особу військовозобов'язаного і визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, відповідач - 2 не мав підстав для прийняття позитивного рішення щодо порушеного питання.
Також суд зазначає, що позивачем під час розгляду адміністративної справи до позову додано копію витягу військово-облікового документу з резерв +, який сформований 11.07.2024 та копію військово-облікового документу, що виданий 24.10.2024 року.
Проте, вказаних у попередньому абзаці військово-облікових документів ОСОБА_1 не долучено до заяви від 24.05.2024 і на момент розгляду вказаної заяви у комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 не було.
За таких обставин і правових підстав, суд приходить до висновку, що відповідач - 2 в межах наданих йому повноважень розглянув заяву позивача та не мав підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу, оскільки надані останнім документи не були достатніми для прийняття відповідного рішення, а саме - був відсутній військово-обліковий документ ОСОБА_1 , що посвідчував його особу як військовозобов'язаного.
З огляду на викладене вище, суд не встановив протиправності оскаржуваного рішення відповідача 2 в цій частині.
За результатами розгляду справи, суд виходить з того, що способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленого протоколом 06.06.2024 року № 23, в частині причини відмови: "заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не відповідає Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі - Порядку №560)".
Що стосується другої позовної вимоги, то суд не може зобов'язати відповідача 2 прийняти рішення про надання заявнику відстрочки від призову на підставі заяви, яка не відповідала на час звернення встановленим законодавством України вимогам.
При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторного звернення до комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, додавши до неї всі необхідні та передбачені законом документи, а саме: копію військово-облікового документа, який підтверджує, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаною особою.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано порядок отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений чинним законодавством.
Інші аргументи сторін не спростовують вказаних вище висновків суду.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд виходить із такого.
Як встановлено судом, при зверненні до суду із даним позовом, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн згідно платіжної інструкції на переказ готівки від 26.07.2024 № 0.0.3787028369.1.
За ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 3, 4 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Так, у зв'язку із тим, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, то, у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені позивачем витрати із сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 605, 60 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленого протоколом 06.06.2024 року № 23, в частині причини відмови: "заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не відповідає Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі - Порядку №560)".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 )
Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Комісія з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя Є.В. Печений