Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
щодо частини позовних вимог
14 січня 2025 року справа № 520/384/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- скасувати лист Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09 грудня 2024 року вих. №270095-2024, яким спеціальною комісією зі спеціального розслідування групового нещасного випадку було відмовлено позивачу у складені акту (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, який стався 31.03.2022 з головним оперуповноваженим Департаменту забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ - 40108583) повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався приблизно о 20 год. 00 хв. 31.03.2022 із головним оперуповноваженим Департаменту забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом МВС України від 05 жовтня 2020 №705, склавши за його результатами акт за формою Н-1, в якому зазначити, що нещасний випадок є таким, що трапився під час виконання ним службових обов'язків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п,п18, 19 ч.1 ст.4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, коли хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір, а оскарженню підлягають видані суб'єктом владних повноважень рішення: нормативно-правові акти або індивідуальні акти.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач, крім іншого, просить скасувати лист Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09 грудня 2024 року вих. №270095-2024. Дослідивши копію вказаного листа від 09 грудня 2024 року вих. №270095-2024 "Про надання інформації", долучену позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що цей лист мав суто інформаційний характер та ним позивача було повідомлено, зокрема, про те, що Спеціальною комісією зі спеціального розслідування групового нещасного випадку ГУ НП у м. Києві 05.12.2024р. було прийнято рішення про завершення спеціального розслідування нещасного випадку.
Отже, судом вбачається, що оскаржуваний лист не є рішенням (нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом) суб'єкта владних повноважень, натомість вказує на те, що у спірних правовідносинах було ухвалено управлінське рішення, яке має іншу дату ухвалення, реквізити та іншого суб'єкта видання.
Європейський суд з прав людини у справі “Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про скасування листа Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09 грудня 2024 року вих. №270095-2024, яким спеціальною комісією зі спеціального розслідування групового нещасного випадку було відмовлено позивачу у складені акту (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, який стався 31.03.2022 з головним оперуповноваженим Департаменту забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України полковником поліції Максимчуком Іваном Миколайовичем.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров