Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 січня 2025 року № 520/22025/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення по день поновлення на посаді.,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області “Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського ГУНП в Харківській області» № 184 від 10.03.2022 року, щодо застосування дисциплінарного стягнення до старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 141 о/с від 11.03.2022 року про звільнення майора поліції ОСОБА_1 /0083770/, старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області;
-поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 11.03.2022 року;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28.02.2022 року по день поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області;
-допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення грошового забезпечення в межах стягнення суми за один місяць.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
З 14.08.1998 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07.11.2015 року позивач проходив службу в органах НПУ, з 30.09.2020 року на посаді старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області.
02.08.2023 року на адвокатський запит представника позивача був отриманий Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» № 184 від 10.03.2022 року (надалі за текстом - Наказ № 184). Даним наказом за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст.18, п. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про національну поліцію України», п. 1 та п. 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області «капітана» поліції ОСОБА_2 » застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З Наказом № 184 ОСОБА_1 був ознайомлений 02.08.2023 року, коли його представником ОСОБА_3 на адвокатський запит було отримано відповідь ГУНП в Харківській області № 173азвс/119-12/01-2023 від 31.07.2023 року (скріпи з електронної пошти додаються).
Разом з відповіддю № 173азвс/119-12/01-2023 від 31.07.2023 року, окрім Наказу № 184 були надані копії матеріалів службового розслідування стосовно позивача: Наказ ГУ НП в Харківській області № 447 від 10.03.2022 року про призначення та проведення службового розслідування, висновок службового розслідування за фактами викладеними у рапорті начальника ЦЗ ГУНП у Харківській області майора поліції ОСОБА_4 від 08.03.2022 року, рапорт начальника ЦЗ ГУНП у Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , рапорти члена дисциплінарної комісії - т.в.о. заступника начальника ВСР УГІГУНП в Харківській області майора поліції Денисенка Сергія.
Підставою для прийняття Наказу № 184 та притягнення ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності став Висновок службового розслідування за фактами викладеними у рапорті начальника ЦЗ ГУНП у Харківській область майора поліції ОСОБА_4 від 08.03.2022 року, затверджений начальником ГУНП в Харківській області Тимошко В. 10.03.2022 року.
Відповідно до змісту Висновку: «...08.03.2022 року до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника ЦЗ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 від 08.03.2022 року про те, що з 28.02.2022 року по теперішній час старший інспектор АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта вища, в НПУ з 07.11.2015, в посаді з 30.09.2020 безпідставно не вийшов на службу та до теперішнього часу не з'являється.
Опитаний заступник начальника ЦЗ ГУНП в Харківській області начальник АТВ майор поліції ОСОБА_5 пояснив, що 24.02.2022 року капітан поліції ОСОБА_2 прибув на службу за сигналом «Тривога» та отримав табельну вогнепальну зброю. У подальшому останній прибув на службу та виконував службові обов'язки.
28.02.2022 року останній на службу не прибув і до теперішнього часу на зв'язок не виходить. Також капітан поліції ОСОБА_2 не здав табельну вогнепальну зброю - ПМ та 16 патронів калібру 9 мм до нього. Крім цього, майор поліції ОСОБА_5 пояснив, що капітан поліції ОСОБА_2 під час служби неналежно виконував свої обов'язки, а саме не здійснював контроль за підтримкою мобільного зв'язку з керівництвом підрозділу.
З метою з'ясування обставин відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_2 , 10.03.2022 членом дисциплінарної комісії т.в.о. заступника начальника ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_6 було здійснено телефонний дзвінок останньому, проте на дзвінок ніхто не відповів.
У ході проведення службового розслідування обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_2 не встановлені.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 28.02.2022 по 10.03.2022 старший інспектор АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_2 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконані завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.»
Позивач вважає, що вказаний Висновок не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на не повному та всебічному аналізу обставин, а тому зроблені у ньому підсумки є хибними та не відповідають нормам чинного законодавства України. Відповідно Наказ № 184, прийнятий на підставі цього Висновку, є протиправним та таким, що порушує права ОСОБА_1 , а відтак підлягає скасуванню, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон N° 580-VIII) поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 8 Закону N° 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.І ст.18); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2 ч.І ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п.З ч.І ст.18).
Основні повноваження поліції, визначені в статті 23 Закону № 580-УІІІ, відповідно частини 1 якої поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина 1 статті 24 Закон № 580-УІІІ). У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного? стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина 2 статті 24 Закон № 580-VIII)
Частиною 3 статті 24 Закону № 580-УІІІ передбачено, що у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань теиитоізільної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-\ДІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Як передбачено частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Присяга поліцейського зобов'язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов'язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною
Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений забезпечити дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.
При цьому, у кореспонденції з частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» інститут присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.
За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII (далі - Статут, Закон № 2337VIII) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з вимогами пункту 1 та пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний бути вірним Присязі поліцейськогою, утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено у частині 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».
У силу частини 3 статті 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України: 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону: 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;11)поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні частини 1 статті 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2)недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації);13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Закону № 2337-УІІІ передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Отже, наказом ГУНП в Харківській області від 10.03.2022 № 447 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування.
Підставою для його проведення послугував рапорт начальника ЦЗ ГУНП в Харківській області, в якому містилась інформація про відсутність старшого інспектора АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 на службі.
В ході службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено наступне.
08.03.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника ЦЗ ГУНП в Харківській області майора поліції Бачинського О.В. від 08.03.2022 про те, що з 28.02.2022 по теперішній час (по 08.03.2022, тобто по момент подання рапорту) старший інспектор АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_8 безпідставно не прибуває на службу та не виходить на зв'язок.
Опитаний заступник начальника ЦЗ ГУНП в Харківській області - начальник АТВ майор поліції Момот В.Б. пояснив, що 24.02.2022 поліцейський ОСОБА_2 прибув на службу за сигналом «Тривога» та отримав табельну вогнепальну зброю. У подальшому, останній прибував на службу та виконував службові обов'язки. 28.02.2022 останній на службу не прибув та до теперішнього часу на зв'язок не виходить. Також ОСОБА_2 не здав табельну вогнепальну зброю - ПМ та 16 патронів калібру 9 мм до нього. Крім цього, майор поліції Момот В.Б. пояснив, що поліцейський ОСОБА_2 під час служби неналежно виконував свої обов'язки, а саме не здійснював контроль за підтримкою мобільного зв'язку з керівництвом підрозділу.
З метою з'ясування обставин відсутності на службі ОСОБА_2 , 10.03.2022 членом дисциплінарної комісії - т.в.о. заступника начальника ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції Денисенком С.В. було здійснено телефонний дзвінок останньому, проте на дзвінок ніхто не відповів.
Суд вказує, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з вимогами ст. 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Капітан поліції ОСОБА_2 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_2 не встановлені.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 28.02.2022 по 07.03.2022 старший інспектор АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області поліції ОСОБА_2 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України
Отже, ОСОБА_9 з 28.02.2022 по 07.03.2022 без дозволу керівництва та поважних причин, на службу не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав.
Тобто, на думку суду, останній ухилився від виконання службових обов'язків та через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, за відсутності законних підстав з 28.02.2022 по 07.03.2022 в умовах воєнного стану не з'явився на службу без поважних причин, та без відповідних дозволів начальника, без документального оформлення відпустки чи відрядження, в умовах воєнного стану покинув межі Харківської області.
З інформації, зазначеної в позові ОСОБА_1 , ввечері 27.02.2022 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що йому терміново необхідно виїхати до с. Шевченкове Чугуївського району для евакуації батьків. Повернутися до м. Харкова зміг тільки 10.03.2022, та одразу подзвонив ОСОБА_5 .
Однак, відповідно до пояснень ОСОБА_5 , викладених в рапорті, не вбачається надання ним згоди ОСОБА_10 на виїзд з м. Харкова.
Отже, ОСОБА_1 самостійно визнав той факт, що не виконував обов'язки поліцейського.
Під час проведення службового розслідування, як самими матеріалами службового розслідування, так і інформацією, зазначеною в позовній заяві, підтверджується той факт, що старший інспектор автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 безпідставно покинув місце служби, не брав участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок.
Щодо отримання пояснень в ході службового розслідування.
З метою з'ясування обставин відсутності на службі майора поліції ОСОБА_1 , 10.03.2022 членом дисциплінарної комісії - т.в.о. заступника начальника ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_11 , було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 на номер НОМЕР_2 . Проте, зв'язок з ОСОБА_2 був відсутній. Та у подальшому зворотних дзвінків від нього до дисциплінарної комісії не надходило.
Також, УГІ ГУНП в Харківській області своїм листом від 12.12.2024 повідомило, що відповідно до наказу ГУНГІ в Харківській області від 10.03.2022 № 447 дисциплінарною комісією у складі поліцейських УГІ ГУНГІ в Харківській області було проведено службове розслідування за фактом безпідставної відсутності на службі старшого інспектора АТВ ЦЗ ГУНГІ в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 .
За результатами проведеного службового розслідування факт порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження. Після цього був підготовлений наказ ГУНП в Харківській області від 10.03.2022 № 184 про застосування до старшого інспектора АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.
Проте, під час підготовки висновку службового розслідування та вищезазначеного наказу, в результаті механічної помилки, було зазначено, що ОСОБА_1 має звання «капітан поліції», а його по батькові « ОСОБА_12 ».
З метою реалізації наказу ГУНП в Харківській області від 10.03.2022 № 184, управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області було підготовлено наказ ГУНП в Харківській області 11.03.2022 № 141 о/с, в якому було зазначено правильне спеціальне звання поліції та по батькові ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на той факт, що певні дефекти рішення суб'єкта повноважень можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуються лише процедури його ухвалення.
У такому разі можливі дві ситуації:
Внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є незаконним);
Допущене порушення не вплинуло на зміст рішення (тоді відсутні підстави для визнання рішення суб'єкта повноважень).
Зазначені позивачем ніби - то порушення процедури службового розслідування, в частині не вірного зазначення його звання та по батькові, як у висновку службового розслідування, так і в наказі про застосування дисциплінарного стягнення, не можуть, на думку суду, бути підставою для визнання протиправним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки навіть за відсутності таких порушень рішення відповідача б не змінилося та позивач все одно був би звільнений зі служби в поліції.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЗУ № 580-VIII незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом.
Враховуючи, що позивач проходив службу як поліцейський, то, відповідно, він склав Присягу працівника поліції.
Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 ЗУ № 580-VIII поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до статті 24 ЗУ № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України, беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
В період з 24 лютого в Харкові проводились активні бойові дії, що підтверджується наказами головнокомандувача ЗСУ (наказ Головнокомандувача Збройних сил України № 84 від 13.03.2022).
Суд вказує, що Позивач порушив Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в якому зазначено, що іншим органам виконавчої влади, яким насамперед є Національна поліція у відповідності до статті 1 Закону № 580-УІІІ, здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В свою чергу, ОСОБА_1 в перші дні війни, в саму активну фазу бойових дій, нехтуючи Присягою, порушуючи обов'язок служити Українському народу, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» прийняв рішення не з'являтися на службу, не повідомив керівництво про місце свого перебування, не отримав дозволу керівництва залишити службу, не повідомив, які у нього виникли умови, що ускладнювали виконання своїх обов'язків.
Отже, у період воєнного стану позивач повинен був безумовно з'явитися на службі, виконувати завдання поліції, передбачені законом в умовах воєнного часу, свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно, чесно і зразково виконувати службові обов'язки, та бути готовим до виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших.
Одночасно необхідно зазначити, що відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1.992 № 9; прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Позивач же був відсутній на службі значно більшу кількість часу без поважних причин.
Вказане підтверджує порушення позивачем Присяги та нормативних актів, що регламентують діяльність поліції.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді старшого інспектора автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Харківській області з 11.03..
Як вже встановлено судом, позивач був звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП в Харківській області від 11.03.2024 № 141 о/с з 11.03.2024.
День зазначений в наказі про звільнення є останнім робочим днем, у відповідності до ч. З ст. 77 Закону № 580-VІІ, тобто ОСОБА_1 просить поновити на службі в останній робочий день.
Отже, підсумовуючи наведене, вбачається, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння поліцейського ОСОБА_1 з'ясувала повно та оцінила вірно, вчинене поліцейським діяння в частині безпідставного не виходу на службу та епізоду порушення Присяги поліцейського кваліфікувала правильно, норми закону визначила як належні, зміст норми права витлумачила відповідно до їх дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушила).
Відповідно до статті 21 Закону № 2337-VIII дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджено 10.03.2022.
Наказом ГУНП в Харківській області від 10.03.2022 № 184 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» до старшого інспектора АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 2337-УІІІ - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
11.03.2022 наказом ГУНП в Харківській області №141 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. У випадку незастосування крайнього заходу до поліцейського, який вчиняв прогули у той час коли необхідно було боронити народ та виконувати свої поліцейські обов'язки у стані підвищеної готовності, це стало б негативним прикладом для інших поліцейських та могло дати їм привід думати, що вони теж можуть безкарно вчиняти такі дії, які вчинив позивач.
Відтак, дисциплінарною комісію, під час проведення службового розслідування стосовно епізоду безпідставного не виходу на службу та порушення Присяги поліцейського забезпечено дотримання частини 2 статті 19 Конституції України, позаяк обставини події з'ясовані повно та вичерпно, діяння поліцейського кваліфіковано правильно, норми закону визначені вірно, зміст приписів цих норм витлумачено без помилок (перекручень), взято до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння не спотворено, міру юридичної відповідальності обрано без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що Накази, що оскаржуються, винесені Відповідачем правомірно, з додержанням вимог законодавства, а тому підстав для їх скасування, поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд не вбачає.
Суд вказує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення по день поновлення на посаді- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.