Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 січня 2025 року справа №520/28748/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на
правах відокремленого підрозділу Державної служби України
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної служби України (далі по тексту - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в загальному розмірі 336 981,59 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом, яка утворилася у результаті несплати грошового зобов'язання, визначеного самостійно платником податків у податковій декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу на адресу місця реєстрації, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, який був наданий позивачем. Згідно із повідомленням про вручення / невручення відправлення повернулось до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20).
Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі №215/7312/20, від 27.06.2023 у справі №160/23260/241, від 22.03.2023 у справі №640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі №200/579/23.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Станом на дату подання позовної заяви відповідач має податковий борг у сумі 336981,59 грн (дев'ятсот тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня 59 копійок) з орендної плати за землю, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який виник у результаті несплати грошового зобов'язання, визначеного самостійно платником податків у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності):
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.03.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 01.05.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.05.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.06.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 01.08.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.08.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.09.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 31.10.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.11.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.12.2022 у розмірі 30 634,69 грн;
- від 02.02.2022 №7055364 термін сплати 30.01.2023 у розмірі 30 634,69 грн.
У зв'язку з несплатою грошових та податкових зобов'язань, податковим органом було надано позивачу податкову вимогу форми «Ф» від 07.06.2023 №0005020-1306-2040 про наявність податкового боргу та направлено на адресу відповідача. Поштове відправлення із податковою вимогою повернуто контролюючому органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У силу вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлений чинним законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Контролюючим органом прийнято податкову вимогу «Ф» від 07.06.2023 №0005020-1306-2040 про наявність податкового боргу та направлено на адресу відповідача та поштове відправлення із податковою вимогою повернуто контролюючому органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
У розумінні пункту 58.3 статті 58 ПК України зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу.
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Відповідно до підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкового боргу в добровільному порядку або доказів його спростування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» також не встановлено, що відповідач звертався до суду із позовом про скасування вимоги несплати грошового зобов'язання, визначеного самостійно платником податків в податковій декларації про майновий стан і доходи, відтак сума заборгованості відповідача у розмірі 336981,59 грн перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 139, 244-246, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної служби України (вулиця Григорія Сковороди, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 336 981,59 грн (триста тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня 59 копійок) у рахунок погашення податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з усіх відкритих розрахункових рахунків.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 14.01.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА