Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 січня 2025 р. Справа № 520/32315/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про закриття провадження та залишення без розгляду частини позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46, РНОКПП 38057702860) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.06.2024 №1607927-2405-2033-UA63120270000028556;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 28.06.2024 №1959393-2405-2033-UA63120270000028556.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
26.12.2024 до суду надійшла заява представника відповідача, в якій він просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 27762,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем не дотримано процесуальний строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік.
27.12.2024 представником відповідача до суду подано заяву, в якій він просив закрити провадження у справі № 520/32315/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2024 №1607927-2405-2033-UA63120270000028556 та від 28.06.2024 №1959393-2405-2033-UA63120270000028556 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки.
В обґрунтування заяви зазначено, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства через відсутність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень як індивідуального акту суб'єкта владних повноважень.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяви представника відповідача, дійшов наступного.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 520/32315/24 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2024 №1607927-2405-2033-UA63120270000028556 та від 28.06.2024 №1959393-2405-2033-UA63120270000028556 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки, суд зазначає наступне.
Підстави для закриття провадження у справі визначені ст.238 КАС України та є вичерпні.
Так, відповідно до положень вищезазначеної норми права, суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі відповідачем зазначено, що у власності ОСОБА_1 станом на 05.12.2024 року знаходилось нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 462,7 м2 (державна реєстрація 20.03.2018 р.) В автоматичному режимі ОСОБА_1 сформовано податкові повідомлення - рішення на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки. Податкові повідомлення - рішення від 26.06.2024 №1607927-2405-2033-UA63120270000028556 та від 28.06.2024 №1959393-2405-2033-UA63120270000028556 позивачеві не надсилались.
ГУ ДПС повідомило, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення не складались у письмовій формі, не підписувались керівником чи іншою уповноваженою особою контролюючого органу, печаткою не завірялись та позивачеві засобами поштового зв'язку не направлялись. Отже, відображення податкового повідомлення-рішення в електронному кабінеті не може вважатися врученим.
Таким чином, відповідач вважає, що враховуючи той факт, що ГУ ДПС не виносилися податкові повідомлення - рішення від 26.06.2024 №1607927-2405-2033-UA63120270000028556 та від 28.06.2024 №1959393-2405-2033-UA63120270000028556 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023роки, а долучені позивачем податкові повідомлення-рішення в якості доказу, не містять підпису, не скріплені печаткою та не отримані ним у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки відсутній сам предмет спору.
Разом з тим, суд звертає увагу представника відповідача на те, що положеннями чинного КАС України не передбаченої закриття провадження у справі з підстави, викладених відповідачем у клопотанні. Вказані доводи відповідача можуть бути лише предметом розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правдивих підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 520/32315/24 в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2024 №1607927-2405-2033-UA63120270000028556 та від 28.06.2024 №1959393-2405-2033-UA63120270000028556 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки.
Щодо заяви відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 27762,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись»:
Під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків або посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України).
У заяві представник відповідача посилається на те, що поштове відправлення (ППР від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556 за 2021 рік у сумі 27762,00 грн) повернуто до ГУ ДПС 01.09.2023 з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить зворотнє повідомлення зі штампом Укрпошти 01.09.2023.
Так, відповідач вважає, що вищезазначене ППР вважається врученими позивачеві належним чином саме 01.09.2023.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення та листом ДПС України від 19.09.2024 скаргу на ППР ГУ ДПС у Харківській області від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556 залишено без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, в якій сформульовано такий правовий висновок:
"Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.".
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем листа ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України) від 19.09.2024.
З позовом до суду позивач звернувся 25.11.2024, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Проте, позивачем до матеріалів справи не надано заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 27762,00 грн. із зазначенням доказів поважності причин, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк.
Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев'ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 27762,00 грн., вказавши підстави для поновлення строку та наданням доказів поважності причин його пропуску.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Харківській області про закриття провадження та залишення без розгляду частини позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46, РНОКПП 38057702860) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057м. Харків, вул. Г.Сковороди, 46, РНОКПП 38057702860) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 27762,00 грн. - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0194066-2405-2033-UA63120270000028556, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 27762,00 грн., вказавши підстави для поновлення строку;
- належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч. 15 ст.171 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Полях Н.А.