Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
13 січня 2025 року №520/15896/24
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №О/р104250002499 від 08.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно поданої заяви.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №О/р104250002499 від 08.05.2024 року, яким йому відмовлено у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправне, незаконне та підлягає скасуванню, оскільки при зверненні до відповідача з відповідною заявою позивачем подано всі необхідні документи для переходу на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.
Від представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.05.2024 про призначення пенсії та доданих до неї документів, Управління дійшло висновку про відсутність підстав для призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки заявником не надано документів на підтвердження факту проживання на території зони добровільного гарантованого відселення для набуття права на зниження пенсійного віку. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію, як особа з інвалідністю III групи від загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".
01.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
До заяви позивачем надано такі документи: витяг з реєстру територіальної громади, в якому зазначено період проживання та реєстрація (Біла Церква Київської області з 26.02.1997 року по теперішній час); диплом серії НОМЕР_2 , в якому зазначено період навчання з 1983-1990 роках в Київському Технологічному інституті харчової промисловості; військовий квиток серія НОМЕР_3 , де зазначено період служби з 29.06.1984 - 13.05.1986 роках; архівну довідку №01-78/281 від 26.04.2024; посвідчення серії НОМЕР_4 видане 17.07.1999 року.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області та прийнято рішення №О/р104250002499 від 08.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Підставою для відмови вказано - відсутність підтверджуючих документів про проживання на території зони добровільного гарантованого відселення для набуття права на зниження пенсійного віку.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок), затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Підпунктом 5 п.2.1 цього Порядку передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно з абзацом 7 пп. "ґ" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст.55 Закону №796-XII).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статус громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджує постійне проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993, який не обмежується лише довідкою, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є відповідне посвідчення "громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993".
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993".
Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, від 23 травня 2018 року у справі №398/3509/16, від 08 червня 2022 року у справі №805/3752/18-а.
Як встановлено судом, згідно з посвідченням виданого Київською облдержадміністрацією 17.07.1997 серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 - громадянин, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році (категорії 4) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (щільність забруднення ґрунту цезієм - 137 від 1 до 5 км2).
Отже під час видачі позивачу вказаного посвідчення уповноваженим органом перевірялись обставини проживання останнього у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року.
Суд звертає увагу на те, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю не оспорюється, тому у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) серії НОМЕР_4 .
Також, на підтвердження факту проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю позивачем надано довідку Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області від 30.04.2024 №15.2-03/64, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 09.10.1990 по 26.02.1997 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа, яка постійно проживала і працювала в зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №О/р104250002499 від 08.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно поданої заяви, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, та відсутності можливості перевірити наявність, необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2024 про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правових висновків суду, викладених у цій справі.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №О/р104250002499 від 08.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2024 про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правових висновків суду, викладених у цій справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 13 січня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО