Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 січня 2024 року справа №520/8522/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 23.03.2023 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №520/6292/21.
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 69376,68 грн у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 23.03.2023 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №520/6292/21 з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у порушення вимог статті 46 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ відповідач при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №520/6292/21 не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач з 28.12.2009 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 28.12.2009 №471-ос позивача з 25.12.2009 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
У період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
Відповідно даних автоматизованої системи «Єдиний державний реєстр судових рішень» вбачається наявність наступних судових рішень за участю позивача - ОСОБА_1 :
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/6292/21 залишено без задоволення позовні вимоги щодо:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно у сумі 79 851,62 гривня із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.07.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4258,75 гривень відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258,75 гривень за період з 01.03.2018 по 20.07.2020 включно у загальній сумі 121992,17 гривні відповідно до абзаців 4.6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №520/6292/21 апеляційну скаргу позивача - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/6292/21 скасовано у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, прийняти постанову, якою позов в цій частині задовольнити. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/6292/21 залишено без змін.
Вказане рішення набрало законної сили - 27.01.2022.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №520/6292/21 відповідачем позивачу 23.03.2022 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяці для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 78253,92 грн із одночасним утримуванням військового збору 1,5%, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача та не заперечується сторонами у справі.
Між тим, відповідачем позивачу ненараховано та невиплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з ненарахуванням і невиплатою відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі по тексту - Закону України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону України №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, приписи зазначених статей Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Приписами статті 4 Закону України №2050-ІІІ встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі по тексту - Порядок №159).
Відповідно до пункту 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Системний аналіз вказаних норм законодавства вказує, що законодавцем не встановлене першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не поставлено у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону України №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону України №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону України №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 09.08.2022 у справі №460/4765/20.
Крім того, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статті 2 Закону України №2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2021 у справі №1540/3742/18.
З огляду на викладене, у даному випадку право на компенсацію особа набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №520/6292/21 апеляційну скаргу позивача - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/6292/21 скасовано у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, прийняти постанову, якою позов в цій частині задовольнити. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №520/6292/21 залишено без змін.
З даних автоматизованої системи «Єдиний державний реєстр судових рішень» суд встановив, що вказане рішення набрало законної сили - 27.01.2022.
На виконання вказаного рішення суду військовою частиною позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення - 23.03.2022.
Як вже зазначалося, у даному випадку підставою для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є затримка на один і більше календарних місяців виплати доходів згідно рішення суду.
Оскільки рішення суду у справі №520/6292/21, яке набрало законної сили, відповідачем виконано - 27.01.2022, затримка виконання рішення суду склала більше одного місяця.
Відтак, з урахуванням вже згаданих норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (зокрема статті 2 цього Закону), а також Порядку №159, суд вважає, що наявні правові підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, оскільки виплату належних сум (право на які визначено судовим рішенням у справі №520/6292/21, яке набрало законної сили - 27.01.2022) проведено з затримки у один місяць.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення.
Визначаючи період виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, суд зазначає наступне
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відтак, суд вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 27.01.2022 (виникнення права на компенсацію - набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/6292/21) по 23.03.2022 (дата фактичної виплати заборгованості по індексації грошового забезпечення) та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 27.01.2022 (виникнення права на компенсацію - набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/6292/21) по 23.03.2022 (дата фактичної виплати частини заборгованості по індексації грошового забезпечення).
Щодо позовних вимог у частинні стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 69 376,68 грн, суд зазначає наступне.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Як вбачається зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зауважує, що не може підміняти визначений орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення, та на свій розсуд розраховувати суми такої компенсації, відтак вказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Приписами частин першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 858,88 грн., що підтверджується квитанцією від 30.04.2023, копія якої наявна у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1073,60 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 858,88 грн (1073,60 грн * 0,8).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 858,88 грн.
Керуючись статями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 27.01.2022 (виникнення права на компенсацію - набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/6292/21) по 23.03.2022 (дата фактичної виплати заборгованості по індексації грошового забезпечення).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 27.01.2022 (виникнення права на компенсацію - набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/6292/21) по 23.03.2022 (дата фактичної виплати заборгованості по індексації грошового забезпечення).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 13.01.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА