про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2025 року м. Рівне№460/231/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідач щодо визначення базового місяця грудень 2015 року при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 05.10.2022, з урахуванням визначення розміру підвищення грошового доходу (грошового забезпечення) в березні 2018 року, як різниці грошового забезпечення за лютий 2018 року та березень 2018 року з усіма його складовими, які не мають разовий характер та з урахуванням індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, з визначенням базового місяця - січень 2008 року;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з визначенням базового місяця - січень 2008 року, та виплатити позивачу суму індексації з врахуванням виплаченої суми;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 05.10.2022, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням визначення розміру підвищення грошового доходу (грошового забезпечення) в березні 2018 року, як різниці грошового забезпечення за лютий 2018 року та березень 2018 року з усіма його складовими, які не мають разовий характер та з урахуванням індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, з визначенням базового місяця - січень 2008 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Так, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, суд констатує, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної до виплати заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-ІХ), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відтак, після 19.07.2022 строк звернення до суду за вирішенням спору про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, які є обов'язковими для врахування судом відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
При цьому, суд враховує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У цьому позові позивачем заявляються вимоги щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.10.2022, про виплату в неналежному розмірі якої він повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, однак за вирішенням трудового спору позивач звернувся 07.01.2025 шляхом подання позовної заяви безпосередньо до суду.
Таким чином, суд констатує, що в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати в належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 05.10.2022 позов подано з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
За правилами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позову позивачем долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування такої заяви позивач вказує, що з метою захисту свого порушеного права на отримання в належному розмірі індексації грошового забезпечення за спірний період він попередньо вже звертався до суду з відповідним позовом в адміністративній справі № 460/24992/23. Так, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі 460/24992/23 позовну заяву позивача було залишено без руху та встановлено останньому десятиденний строк для усунення її недоліків. Разом з тим, як вказує позивач, копія такої ухвали не була направлена судом за адресою для листування, вказаною ним у позовній заяві, а тому позивач не мав можливості ознайомитися зі змістом ухвали суду про залишення позову без руху та усунути недоліки у встановлений судом строк. В подальшому, 27.11.2023 Рівненським окружним адміністративним судом постановлена ухвала про повернення позовної заяви у справі № 460/24992/23. При цьому, в такій ухвалі зазначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Позивач наголошує, що ознайомився зі змістом ухвал Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та від 27.11.2023 по справі 460/24992/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет лише 03.01.2025, а тому відразу прийняв рішення про формування нової позовної заяви та направлення її до суду.
Суд зауважує, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення пропущеного строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з наданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Оцінюючи вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом суд звертає увагу на те, що згідно з частиною восьмою статті 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, відповідно до пункту 1 частини четвертої, частини п'ятої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Позивач вказує, що дізнався про ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та від 27.11.2023 по справі 460/24992/23 лише 03.01.2025, ознайомившись з їх змістом у Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет.
Тобто, незважаючи на чітке визначення КАС України порядку та строку вчинення процесуальних дій судом у зв'язку з отримання позовної заяви, позивач більше як через рік після звернення до суду з позовом у справі № 460/24992/23 вчинив дії для з'ясування стадії провадження за його позовом.
Наведене вище, на переконання судді, свідчить про байдуже ставлення позивача до захисту свої прав.
В контексті тривало невжиття позивачем заходів для з'ясування відомостей про стадію провадження за його позовом у справі № 460/24992/23 суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20), у якій суд касаційної інстанції зазначив, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Водночас, позивач жодним чином не обґрунтовує які саме обставини унеможливили для нього як своєчасне ознайомлення з ухвалами суду по справі № 460/24992/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, так і своєчасне повторне звернення до суду після усунення недоліків позову.
Більше того, суд враховує, що ухвала від 30.10.2023 у справі № 460/24992/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114519152) про залишення позовної заяви без руху була постановлена Рівненським окружним адміністративним судом з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.10.2022.
Тобто, станом на момент звернення до суду з позовом в адміністративній справі № 460/24992/23 позивачем вже був пропущений строк звернення до суду.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що вказані позивачем у відповідній заяві підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть бути визнані судом поважними, а тому така заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду не підлягає до задоволення.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вказував суд раніше, за правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати в належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 05.10.2022 із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суддя
Підстави пропуску строку звернення до суду, вказані ОСОБА_1 у долученій до позову заяві про поновлення строку звернення до суду від 07.01.2025, - визнати неповажними.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду від 07.01.2025 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Поліщук