13 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/14113/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 39-46/, просила:
визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 25.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка отримує пенсію за віком, призначену їй відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, та перебуває на обліку в ГУПФ України в Полтавській області. Відповідач всупереч приписам частини другої статті 42 Закону №1058-IV, постанов Уряду від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 24.02.2024 №185 не провів індексацію пенсії позивачки з урахуванням коефіцієнта збільшення у розмірі: з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14, з 01.03.2023 - 1,197 та з 01.03.2024 - 1,0796, чим порушив її право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
ГУПФ України в Полтавській області позов не визнало, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки пенсію за віком ОСОБА_1 обчислено з дотриманням вимог чинного законодавства.
У ході підготовки до розгляду справи по суті суд з Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №160/28752/23.
Суть спірних відносин у справі №160/28752/23 полягає у перерахунку пенсій у зв'язку з щорічною індексацією, призначених відповідно до Закону №1058-IV у 2020-2023 роках, на підставі приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, спірним є питання, який саме показник потрібно збільшувати при проведені перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019-2023 роках чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначенні.
Касаційне провадження відкрито з підстав відсутності відповідного правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у вказаних правовідносинах.
Отже в провадженні Верховного Суду перебуває справа, предметом розгляду в якій є подібні правовідносини, що становлять предмет спору у цій справі.
Верховний Суд за наслідками розгляду справи №160/28752/23 повинен сформувати з цього питання правову позицію, що безпосередньо вплине на правильне вирішення справи №440/14113/24.
Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2025 справу №160/28752/23 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09.01.2025.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі суд зауважує, що у силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України врахуванню під час розгляду справи судом першої інстанції підлягає правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду незалежно від того, яким складом суду касаційної інстанції така постанова прийнята (колегією у складі трьох суддів, палатою, об'єднаною палатою чи Великою Палатою Верховного Суду).
Окрім того, суд враховує відсутність сталої та послідовної практики щодо вирішення спорів у тотожних правовідносинах (зокрема, справи №№ 440/15105/23, 440/15463/23, 440/16518/23, 440/19090/23, 440/5047/24, 440/7401/24), що може призвести до порушення права позивача на справедливий суд у розумінні статті 6 ЄКПЛ та суперечить завданням адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, що розглядаються у справі №160/28752/23, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №160/28752/23.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №440/14113/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №160/28752/23.
Роз'яснити учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №160/28752/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА