14 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15302/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04 листопада 2024 року відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 1-5/.
Позов обґрунтований тим, що з 03 липня 2017 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 04 листопада 2024 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №21066-19087/Ц-02/8-1600/24 від 04 грудня 2024 року позивачу повідомлено, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки при переведенні його у 2024 році на пенсію за віком немає. З діями відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, позивач не погоджується, оскільки йому вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04 листопада 2024 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 38-39/ зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії за вислугу років з 03 липня 2017 року. Позивачу призначено пенсію за віком з 04 листопада 2024 року. Оскільки позивач з 2017 року є отримувачем пенсії, розрахунок пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки. Відповідно до статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенси на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки при перерахунку пенсії відсутні.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та з 03 липня 2017 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (робітник локомот. бригад) /а.с. 47-49/.
ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою за призначенням / перерахунком пенсії від 04 листопада 2024 року /а.с. 51-52/, в якій просив перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії /а.с. 54/ ОСОБА_1 з 04 листопада 2024 року призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з розрахунком заробітку для обчислення пенсії /а.с. 55-57/ розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з урахуванням середнього заробітку за 2014-2016 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №21066-19087/Ц-02/8-1600/24 від 04 грудня 2024 року /а.с. 42/ ОСОБА_1 повідомлено, що на даний час пенсійне забезпечення громадян реалізується за Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Частиною третьою статті 45 Закону №1058 визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку). Первинно йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1058 з урахуванням статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 03 липня 2017 року. На підставі заяви від 04 листопада 2024 року його з 04 листопада 2024 року переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058. Оскільки він з 2017 року є отримувачем пенсії, розрахунок пенсії з 04 листопада 2024 року здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (п.4.3 Прикінцевих положень Закону №1058), та проіндексований згідно з вимогами частини другої статті 42 Закону №1058. Вказаний показник з 01 березня 2024 року становить 7994,47 грн. Підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн при переведенні його у 2024 році на пенсію за віком немає, оскільки це суперечить статті 45 Закону №1058.
Не погодившись із діями відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XII/ за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Пунктом "а" статті 55 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Водночас частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-ІV/ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Судовим розглядом встановлено, що 03 липня 2017 року позивачу, як робітнику локомотивних бригад, призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", а 04 листопада 2024 року його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший вид пенсії, який також передбачений цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 травня 2019 року у справі №344/7053/17, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постановах від 25 березня 2020 року у справі №367/1130/17 та від 17 липня 2020 року у справі № 335/13894/16-а.
А у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 500/4392/22 зазначено: що "З 01 травня 2020 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто позивача з 01 травня 2020 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком".
Подібні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 80/3792/23 та від 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання та висновки Верховного Суду, можна зробити висновок, що показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, якщо переведення з одного виду пенсії на інший вид відбувається в межах Закону №1058-IV, або мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за різними законами.
Судовим розглядом встановлено, що в 2017 році позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а в 2024 році - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто у спірному випадку мало місце призначення (переведення) різних видів пенсії, передбачених різними законами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, з дати призначення пенсії за віком 04 листопада 2024 року, є протиправними.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати позивачу з 04 листопада 2024 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.4074497392.1 від 17 грудня 2024 року /а.с. 31/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, з дати призначення пенсії за віком 04 листопада 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 з 04 листопада 2024 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк