Справа № 420/22631/24
13 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РИТЕЙЛКОМПАНІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “РИТЕЙЛКОМПАНІ», до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:
скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №16176/15-32-07-06 від 22 квітня 2024 року про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 737 402 (один мільйон сімсот тридцять сім тисяч чотириста дві), 00 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач вважає спірне рішення протиправним через безпідставність призначення фактичної перевірки та протиправність наказу про її проведення. А саме, в наказі про проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення, крім посилання на множинні норми податкового органу, що не дає розуміння, що стало причиною перевірки.
Також позивач стверджує, що передав контролюючому органу на момент прийняття ним спірних рішень усі необхідні документи на підтвердження походження та обліку товарних залишків, що знаходилися під час перевірки в крамниці ( договір поставки, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості). Враховуючи одночасність проведення перевірок належних позивачу крамниць в усіх регіонах України, під час перевірки позивач надав сім помилкових накладних від Постачальника. Позивач виправив недоліки та надав необхідні, на його думку, первинні документи разом із запереченнями на акт перевірки. Однак при прийнятті спірного рішення відповідач не взяв їх до уваги, що свідчить про неврахування ним усіх обставин, що мають значення для рішення індивідуальної дії.
Позивач посилався, що через відсутність детального розрахунку спірного податкового повідомлення-рішення неможливо перевірити його правильність та вважає, що нарахування штрафних санкцій було безпідставним.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень стверджував, що незазначення конкретної підстави в наказі про проведення перевірки не свідчить про його незаконність та незаконність самої перевірки. Причиною проведення фактичної перевірки стало отримання листа від ДПС України про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно позивача.
Під час перевірки відповідач зафіксував, що в порушення порядку ведення товарного обліку позивач здійснював продаж товару, який є необлікованим в установленому законом порядку. Позивач не надав до перевірки документи про походження товару, який знаходиться в реалізації. Так, позивач до перевірки надав незавірені копії видаткових накладних про отримання товару від постачальника ТОВ “Ленд Гранд». Під час надання видаткових накладних із запереченнями на акт перевірки вони були підписані вже іншими особами, тому відповідач не взяв їх до уваги.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
22.07.2024 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання.
26.09.2024 на судовому засіданні суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, ГУ ДПС в Івано-Франківській області; ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
29.10.2024 суд, заслухавши усні пояснення сторін, за їх згодою ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач, ТОВ “РИТЕЙЛКОМПАНІ», є платником податків, який здійснює діяльність на одному з 84 господарських об'єктах під торговою маркою “Цитрус».
14.03.2024 до територіальних органів ДПС Державна податкова служба України направила лист №1083/8. З огляду на зміст листа, Департамент податкового аудиту Державної податкової служби України повідомляє про надходження інформаційного листа громадянки Кульбаби Валентини від 11.03.2024 (вх. ДПСЧ № К/724/ЕЗ від 12.03.2024 щодо дослідження розрахункових документів, які видаються в магазинах “Цитрус». Автором інформаційного листа надіслані копії розрахункових документів, які видаються в магазинах “Цитрус». За результатами опрацювання інформації, що зазначена у копіях розрахункових документів встановлено, що розрахункові документи не відповідають вимогам Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 11.02.2016 №220/28350. Зокрема у розрахункових документах відсутні обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання, податковий номер платника податків або індивідуальний податковий номер платника ПДВ, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій.
У березні 2024 року відповідач здійснив фактичну перевірку крамниці позивача “Цитрус» в місті Івано-Франківськ за адресою: вул. Незалежності,45.
Фактична перевірка здійснена на підставі наказу №724-п від 18.03.2024 з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, та Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями.
У вказаному наказі зазначається, що перевірка здійснюється на підставі пп.80.2.2 пп. 80.2.5, пп. 80.2.7, п. 80.2, ст.. 80 Податкового кодексу України.
27.03.2024 за результатами перевірки відповідач склав акт. Згідно з висновками акту відповідач зазначає про порушення п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме: “[...] порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, здійснення продажу товарів, який необлікований у встановленому порядку. Вартість необлікованих товарів 1 737 402,00 грн.».
11.04.2024, не погодившись з висновком в акті перевірки, позивач подав заперечення. Відповідач залишив заперечення без задоволення, а висновки акту без змін.
22.04.2024 на підставі висновків акту фактичної перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 737 402 грн. через відсутність обліку товарних залишків.
Позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення до ДПС України.
05.07.2024 ДПС України за результатами розгляду скарги винесло рішення, яким податкове повідомлення рішення від 22.04.2024 залишило без змін.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Позивач оскаржує спірне податкове повідомлення-рішення з підстав порушення процедури призначення та проведення перевірки, вважає відсутніми підстави її призначення, а також не погоджується по суті з встановленим відповідачем в акті перевірки порушенням, визначеного законом, порядку обліку товарних залишків та продажу товару.
З огляду на предмет та підстави позову перед судом стоять на вирішенні питання:
- чи порушував відповідач порядок призначення та проведення перевірки;
- чи були законні підстави для проведення фактичної перевірки;
- чи були надані необхідні документи на підтвердження походження та обліку товарних залишків, що знаходилися під час перевірки в крамниці позивача, та чи взяв їх до уваги при прийнятті спірного рішення відповідач.
Щодо дотримання відповідачем законного порядку призначення та проведення перевірки, існування законних підстав для її проведення
Звертаючись до фактів цієї справи, в наказі про проведення перевірки вказано, що перевірка здійснюється на підставі пп. 80.2.2 , пп. 80.2.5, пп. 80.2.7, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI .
Відповідно до нормативних посилань в наказі на положення підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:
- за підпунктом 80.2.2 80.2 статті 80 Податкового кодексу України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- за підпунктом 80.2.5 80.2 статті 80 Податкового кодексу України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- за підпунктом 80.2.7 80.2 статті 80 Податкового кодексу України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Тобто, за правовими нормами підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7. 80.2 статті 80 ПК України підставою перевірки є отримання контролюючим органом інформації про можливі порушення платником податків законодавства або від державних органів, або органів місцевого самоврядування або за письмовим зверненням покупця (споживача).
З огляду на наказ Головного управління ДПС у Івано-Франківській області № 724-п від 18.03.2024 «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» він не містить посилання на інформацію про можливі порушення платником податків законодавства.
Суд погоджується з аргументацією позивача з посиланнями на правові висновки Верховного Суду (постанови від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/2) , що під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Оскільки в наказі про проведенні перевірки відстуні посилання на конкретні фактичні порушення, а також чіткі підстави для її проведення, суд робить висновок про порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки.
Разом з тим, перевіряючи існування законних підстав для проведення перевірки як таких, суд звертає увагу на лист у якому Департамент податкового аудиту Державної податкової служби України повідомляє про надходження інформаційного листа громадянки ОСОБА_1 від 11.03.2024 (вх. ДПСЧ № К/724/ЕЗ від 12.03.2024 разом з надісланими копіями розрахункових документів з магазинів “Цитрус». Вказаний лист надав в матеріали справи відповідач на підтвердження існування законних підстав для проведення перевірки. У листі вказано, що за результатами опрацювання інформації у копіях розрахункових документів встановлена відсутність обов'язкових реквізитів: найменування суб'єкта господарювання, податковий номер платника податків або індивідуальний податковий номер платника ПДВ, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій.
Отже суд вважає, що наданий відповідачем документ з інформацією про надходження інформаційного листа громадянки ОСОБА_1 із зазначенням конкретної дати та номером реєстрації вхідної кореспонденції свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, а відтак - про існування підстав для проведення фактичної перевірки.
Щодо суті, встановлених в акті перевірки правопорушень
Відповідач, обґрунтовуючи законність прийнятих ним рішень, посилається на порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товару, який не облікований в установленому порядку. Відповідач стверджує про ненадання до перевірки документів щодо походження товару, який знаходився в реалізації.
Відповідач посилається на порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суб'єкти господарювання зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Також згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач не заперечує факт надання помилкових накладних під час проведення перевірки. При цьому він вказує на сім помилкових накладних, які він виявив самостійно, оскільки відповідач не конкретизував, які саме видаткові накладні надані помилково.
Разом з тим, позивач вважає протиправним саме неврахування відповідачем при прийнятті спірного рішення документів, в т.ч. виправлених видаткових накладних і пояснень позивача, які він надав разом із запереченням на акт перевірки, які, на його думку, спростовують порушення ним порядку обліку товарів і є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Так, позивач зазначає, що Постачальник виправив помилки в накладних, які позивач надав відповідачу в додатках до заперечень разом з іншими документами до винесення спірного рішення.
Відповідно до абз. другого п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України України: “Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення».
Згідно з пп. 86.7.4. п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України: “ Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки».
Звертаючись до фактів цієї справи, позивач під час проведення перевірки надав копії накладних, копії первинних документів. Ці обставини визнає відповідач у відповіді на заперечення позивача. Відповідач в акті вказує на відсутність печатки та на помилково надані видаткові накладні. В чому полягає помилковість та яких саме накладних відповідач не зазначив.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення на акт.
У запереченнях на акт перевірки позивач пояснює помилковість семи накладних від Постачальника, яку обумовлює тим, що крамниці “Цитрус» не є самостійними відокремленими підрозділами чи філією Товариства. В крамницях здійснюється лише реалізація товару. Усі товари, що знаходяться на реалізації в крамницях належним чином оприбутковуються та обліковуються в бухгалтерському обліку Товариства. Одночасне проведення перевірок у березні-квітні 2024 року крамниць в усіх регіонах України призвело до помилок.
Разом із запереченнями на акт перевірки позивач додав копію договору поставки товару ТОВ “Ленд гранд» від 01.08.2023 №082023-ЛГР, копії видаткових накладних по придбанню товарних позицій , зазначених в Додатку №1 до Акту довідки, роздруківку оборотно-сальдової відомості за рахунком 281 “Товари на складі». Копії аналогічних документів позивач надав до суду.
Так, в матеріалах справи містяться копія договору поставки товару, укладений з ТОВ “Ленд гранд» №082023-ЛГР від 01.08.2023; копії видаткових накладних щодо придбання товарних позицій, зазначених в Акті фактичної перевірки; роздруківка оборотно-сальдової відомості за рахунком 281 “Товари на складі».
Відповідач у відповіді на заперечення робить висновок, що воно не спростовує встановлені в акті перевірки порушення. В обґрунтування такого висновку відповідач посилається на надання під час проведення перевірки однакових документів, які стосуються різних господарських об'єктів, що унеможливлює встановити облік товару та вказує на те, що проведення перевірок у всіх регіонах України одночасно в березні-квітні 2024 року не могло впливати на оформлення та підписання видаткових накладних за попередній рік.
З огляду на зміст відповіді на заперечення, суд погоджується з аргументами позивача, що розгляд заперечення є поверхневим, оскільки відповідач не робить посилання та не надає оцінку доданим до заперечення документам. Що дозволяє зробити висновок, що відповідач при розгляді заперечення не взяв до уваги додані до нього первинні документи, в т.ч. і видаткові накладні.
Аналогічно впродовж розгляду цієї справи у суді, не зважаючи на те, що вказані документи містяться в матеріалах справи, відповідач не надав їм оцінки, не вказав з яких причин він не взяв їх до уваги.
Через неврахування доданих до заперечення видаткових накладних, а також через незазначення під час проведення перевірки в акті, які саме видаткові накладні є помилковими суд вважає недоведеними висновки відповідача про здійснення продажу товару, який не облікований в установленому порядку в т.ч. висновок про вартість необлікованих товарів на суму 1 737 402,00 грн.
Таким чином, суд робить висновок про те, що податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки прийняте без врахування усіх необхідних обставин для його прийняття. Відповідно розрахунок спірного податкового повідомлення - рішення є некоректним. Адже відповідно до пп.58.1.1 п.58.1 ст.58 ПК України у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.
Отже на підставі викладеного суд робить висновок про протиправність та таким, що належить до скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №16176/15-32-07-06 від 22 квітня 2024 року про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 737 402 (один мільйон сімсот тридцять сім тисяч чотириста дві), 00 грн.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, суд розподіляє судові витрати на користь позивача на підставі ч.1 ст.139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №16176/15-32-07-06 від 22 квітня 2024 року про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 737 402 (один мільйон сімсот тридцять сім тисяч чотириста дві), 00 грн.
2.Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; 65044 м.Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РИТЕЙЛКОМПАНІ» (ЄДРПОУ 43886122; 65014, м.Одеса, вул. Маразліївська, буд.1/20 вхід. Ф1, оф.221) судовий збір у сумі 26061 (двадцять шість тисяч шістдесят одна) ,03 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО