Справа № 420/34966/24
10 січня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, з врахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року, за період з 01 березня 2018 року по 17 серпня 2018 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з врахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року, в сумі 3481,62 грн. за місяць, за період з 01 березня 2018 року по 17 серпня 2018 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 , яка з 01.01.2020 року зарахована на фінансове забезпечення з 01.01.2020 року. При цьому, позивачу у період з березня 2018 року по серпень 2018 року не було нараховано індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.12.2024 року від представника відповідача, ВЧ НОМЕР_2 , надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд залишити позов без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
02.12.2024 року від представника відповідача, ВЧ НОМЕР_1 , надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на порушення позивачем строків звернення до суду із вказаним позовом.
Суд розглянув клопотання представника відповідача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання та робить наступні висновки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакцій, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX, яким ч. 2 ст. 233 КЗпП України викладено у наступній редакції: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Тобто, статтею 233 КЗпП України, в редакції чинній станом на теперішній час, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суддя зазначає, що за даним позовом позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування грошового забезпечення, у період з 01 березня 2018 року по 17 серпня 2018 року, під час проходження ним служби.
Суд вказує на те, що ч. 2 ст. 233 КЗпПУ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX набрала чинності лише 19.07.2022 року.
Таким чином, суд за період з 01 березня 2018 року по 17 серпня 2018 року включно строк звернення до суду із вказаним позовом не пропущено.
Таким чином, суд вважає безпідставними та помилковими доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
Керуючись ст. ст. 7, 14, 123, 205, п.8 ч.1 ст. 240, ст.ст.248, 256, 294 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду справи.
Суддя Н.В. Бжассо