13 січня 2025 р. № 400/12263/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо зменшення при перерахунку з 01.02.2020, 01.02.2021. 01.02.2022, 01.02.2023 року пенсії, основного розміру пенсії з 77% на 70% грошового забезпечення та обмеження перерахованої та виплачуваної пенсії максимальним розміром;
- зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.03.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії та здійснити виплату донарахованих сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Відповідач при проведенні перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України на виконання рішення суду зменшив розмір пенсі з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та виплату здійснював з обмеженням максимального розміру.
Ухвалою від 01.01.2025 р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
09.01.2025 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача пенсії. Здійснюючи перерахунок пенсії на виконання рішення суду, відповідач керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вимоги про обчислення пенсії без обмеження її максимального розміру є необґрунтованими.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ у Миколаївській області, якому призначено пенсію за вислугу років, відповідно до положень Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту ЗУ № 2262-ХІІ ).
Як вбачається з наданих позивачем матеріалів, пенсію йому призначено, виходячи з вислуги 29 роки, із розрахунку 77% від грошового забезпечення на відповідній посаді.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) відповідач з 01.01.2018 р. провів перерахунок пенсії позивача, застосувавши максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 (в редакції станом на час перерахунку пенсії).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 р. по справі № 400/2404/21 відповідача зобов'язано провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. з урахуванням 77% грошового забезпечення. Рішення суду відповідачем було виконане.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано довідки про розмір грошового забезпечення від 09.08.2024 №11/20785-суд, №11/20786-суд, №11/20787-суд, №11/20788-суд.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 р. по справі № 400/8730/24 відповідача зобов'язано провести з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 р. перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, підсумок перерахованої пенсії склав 24066,95 грн, однак відповідач обмежив максимальний розмір пенсії до 23610,00 грн.
У грудні Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.
Листом від 06.12.2024 року №17394-16325/З-02/8/1400/24 Відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У рішенні від 04.02.2019 р. по зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262 на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.02.2020. 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023.
Тим більше рішенням суду вже було встановлено право позивача на отримання пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо виплати пенсії без обмеження її максимального розміру суд виходить з того, що відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 2 Закону № 3668-VІ (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 року № 911-VIII, від 06.12.2016 року № 1774-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011 р.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних правовідносинах передбачено ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 2 Закону № 3668-VI.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 р. ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 р. у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 р. у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом від 06.12.2016 р. № 1774-VIII зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, у цій частині позовні вимоги також слід задовольнити.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення при перерахунку з 01.02.2020, 01.02.2021. 01.02.2022, 01.02.2023 року пенсії ОСОБА_1 , основного розміру пенсії з 77% на 70% грошового забезпечення та обмеження перерахованої та виплачуваної пенсії максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.03.2024 року, виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії та здійснити виплату донарахованих сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.01.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська