14 січня 2025 рокусправа № 380/11133/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: с. Бітля, Самбірський район, Львівська область, 82551; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ: 13967927), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській №134250007970 від 03.05.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком та зарахувати до страхового стажу період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 12.07.1989 до 12.08.1989, та період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 21.12.2004 до 18.06.2005.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком, однак за результатами розгляду його заяви отримав відмову, оформлену рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №134250007970 від 03.05.2024. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії починаючи з шестимісячного строку, що передує даті звернення до суду з цим позовом, а тому просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 09.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2022 по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Згідно статті 24 Закону 1058 до страхового стажу включається період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.04.2024 звернувся через вебпортал із заявою про призначення пенсії за віком, надавши наступні документи: трудову книжку, диплом, військовий квиток, довідки про стаж, паспорт, код, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 12.07.1989 по 12.08.1989 рр. можливо зарахувати в кратності після надходження актів перевірок довідок №№124, 125 від 26.07.2022, виданих АТ «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107», оскільки в наданому заявником документі, а саме в посвідченні про відрядження (первинний документ) ім'я та по батькові зазначено не повністю.
До стажу також не зараховано період отримання матеріальної допомога по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги здійснювалося у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 , згідно наданих документів становить 21 рік 09 місяців 20 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.
Враховуючи вище викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 03.05.2024, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову №134250007970 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.
Від відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду 16.08.2024 надійшов відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 12.07.1989 по 12.08.1989 рр. можливо зарахувати в кратності після надходження актів перевірок довідок №№124, 125 від 26.07.2022, виданих АТ «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107», оскільки в наданому заявником документі, а саме в посвідченні про відрядження (первинний документ) ім'я та по батькові зазначено не повністю. До стажу також не зараховано період отримання матеріальної допомога по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги здійснювалося у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Страховий стаж гр. ОСОБА_1 , згідно наданих документів становить 21 рік 09 місяців 20 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням 60-річного віку 25.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Вказана заява від 25.04.2024 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №134250007970 від 03.05.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, з підстав відсутності необхідного страхового стажу 29 років, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно з вказаним вище рішенням, страховий стаж заявника становить 21 рік 09 місяців 20 днів. При цьому, за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період отримання матеріальної допомога по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги здійснювалося у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Крім цього, позивачу не зараховано період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 12.07.1989 по 12.08.1989 в кратності, оскільки в наданому заявником посвідченні про відрядження ім'я та по батькові зазначено не повністю.
Вважаючи протиправною відмову відповідача 2 в призначення пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
За змістом статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно з статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно записів №8 та №9 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.12.2001, позивач з 21.12.2004 по 18.06.2005 отримував матеріальну допомогу по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що також підтверджується довідкою Турківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості від 08.06.2022 №02-106/0-22.
Так, Законом України від 25.03.2005 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №2505-IV) частину 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено абзацом такого змісту:
«Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу».
Зазначеним законом також виключено абзац 5 частини 1 статті 7 та статтю 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тобто всі норми про матеріальну допомогу по безробіттю.
Разом з тим, частина 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено такі види забезпечення за цим Законом:
- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
- допомога по частковому безробіттю;
- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Отже, законодавець розрізняє такі види допомоги, як допомога по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
Так, позивачу відмовлено в зарахуванні періоду отримання матеріальної допомога по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005 до його страхового стажу з підстав того, що не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги здійснювалося у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Водночас, суд зауважує, що такий вид допомоги передбачений іншою нормою, а саме статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було встановлено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.
Стаття ж 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачала, що безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічні положення містить стаття 31 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» (в редакції від 29.05.2001; надалі також - Закон № 803-XII) - безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 процентів встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
При цьому, відповідно до пункту «ж» частини першої статті 4 Закону № 803-XII держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, зокрема включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу.
Аналізуючи вищенаведені положення, суд дійшов висновку, що на момент отримання позивачем матеріальної допомоги по безробіттю правові норми передбачали зарахування періоду отримання такої до загального трудового стажу, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №134250007970 від 03.05.2024 щодо неврахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005 є протиправним.
Враховуючи висновок суду про протиправність відмови відповідача в зарахуванні до страхового стажу позивача спірного періоду, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25.04.2024, зарахувавши при цьому до його страхового стажу період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005.
При цьому, суд дійшов висновку, що зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком потрібно саме Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як територіальний орган ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Щодо ж до позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 зарахувати період роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС з 12.07.1989 по 12.08.1989 до його страхового стажу, суд звертає увагу, що згідно з наданим відповідачем розрахунком страхового стажу ОСОБА_1 , до такого вже зарахований спірний період трудової діяльності з 12.07.1989 по 12.08.1989, який становить 1 місяць 1 день, при цьому, позивач не заявляє позовні вимоги про перерахунок такого стажу у кратності та жодним чином не обґрунтовує підстави для такого перерахунку.
Необхідно зауважити, що визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.
Разом з тим, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутні підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію, Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Враховуючи також той факт, що спірне рішення скасовується судом та суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, і на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде саме зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву з врахуванням наведених обставин, тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №134250007970 від 03.05.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ: 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: с. Бітля, Самбірський район, Львівська область, 82551; РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 25.04.2024, зарахувавши при цьому до його страхового стажу період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 21.12.2004 по 18.06.2005.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: с. Бітля, Самбірський район, Львівська область, 82551; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ: 13967927) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна