14 січня 2025 рокусправа № 380/23531/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.10.2024 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 07.07.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 відповідно до ст.135 Закону №1402-VIII, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений у статті 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у сумі 3028 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 07.07.2023 по 31.12.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений у статті 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у сумі 2864 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений у статті 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у сумі 3028 грн.
Ухвалою від 25.11.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку зі зміною законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, він набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахунку зазначеної соціальної виплати у зв'язку з цими обставинами в автоматичному порядку не здійснило. У подальшому позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з письмовою вимогою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Втім, листом від 17.10.2024 позивачу було відмовлено в такому перерахунку з мотивів відсутності підстав для цього. На переконання позивача така позиція органів Пенсійного фонду України порушує його права та законні інтереси.
10.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав. 3азаначає, що з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Суддям у відставці, яким за їх зверненнями до 18.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020.
Стверджує, що питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, після винесення рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, а саме після 18.02.2020. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно -правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди. Статтею 135 Закону №1402 визначено, що розмір посадового окладу судді встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на 1 січня календарного року. З урахуванням статті 58 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний суд України», обставини, які дають право на перерахунок згідно статті 142 Закону №1402, повинні виникнути після 18.02.2020.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не змінився. Починаючи з січня 2021 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні.
З наведених підстав просить відмовити у задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 липня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
07.07.2023 позивачу призначене довічне грошове утримання судді у відставці.
03.10.2024 позивачем через електронний кабінет була подана заява про перерахунок щомісячно довічного грошового утримання судді у відставці з 07.06.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 - 2684 грн., на 01.01.2024 - 3028 грн.
Листом від 16.10.2024 №23696-25448/К-52/8-1300/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку його пенсії, зазначивши, що «…Оскільки Вами не подано до територіального органу Пенсійного фонду України (сервісного центру) заяви про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку, разом із довідкою про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди та у зв'язку із тим, що Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, залишено у тому самому розмірі - 2102 грн., підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає.».
Не погоджуючись із вищезазначеною відмовою, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно із ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Отже, судді у відставці за його вибором може виплачуватися або пенсія, згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або щомісячне довічне грошове утримання.
Визначальним правовим питанням у цій справі є застосування положень частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині необхідності надання довідки територіального управління ДСА про розмір суддівської винагороди у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для перерахунку щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці.
Вирішуючи це питання, суд враховує позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема в постанові від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, усі судді у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання, мають право на його перерахунок у разі зміни розміру складових суддівської винагороди.
Право позивача на такий перерахунок у цій справі відповідач не висловлює, однак спір виник з приводу дотримання порядку реалізації цього права.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 № 7-2, яка набрала чинності 20.03.2023) (далі - Порядок № 3-1).
За змістом Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або (1) на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або (2) за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.
Верховний Суд уже розглядав питання стосовно механізму перерахунку розміру щомісячного довічного утримання суддів і у постанові від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 та зазначив:
"Довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов'язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом.
61. Відповідно до ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу додатково застосовуються регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
Розмір доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці теж визначений безпосередньо законом.
Відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи. Ці відомості залишаються незмінними
Розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.
За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про "автоматичне" здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.
Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом "автоматичності" перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.
67. Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження "автоматичного" перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1. Зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 № 12, від 09.04.2021 № 7.
Отже, незважаючи на чітку позицію Конституційного Суду України (ч. 6 п. 16 Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020) та необхідність її безумовного виконання, незважаючи на неодноразові звернення Ради суддів України, відповідні зміни в частині "автоматичного" перерахунку до Порядку № 3-1 Пенсійним фондом України не внесено.
Зважаючи на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді".
Такий висновок також підтримано Верховним Судом у постановах від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 та від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24.
Застосовуючи зазначений висновок до спірних правовідносин, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи зобов'язані проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
При цьому слід враховувати правовий висновок Верховного Суду щодо розміру суддівської винагороди.
Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а.
Суд відхиляє доводи відповідача на відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що з 01.01.2023 встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що з 01.01.2024 встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.
Разом із тим, вказаними нормами передбачено величину у розмірі 2102 гривні під назвою "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня".
З матеріалів справи встановлено, що під час призначення пенсії (з 07.07.2023) та на час звернення до суду із цим позовом посадовий оклад позивача обчислено, виходячи з приписів статті 7 Законів про Державний бюджет України на 2023 та 2024 роки, з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом № 1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом № 1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.
Варто зауважити, що у пункті 62 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів підкреслюється, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країн) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.
Суд звертає увагу відповідача, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
Згідно із статтею 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Суд наголошує, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".
При цьому, Законом № 966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Також зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який ставиться питання у позовній заяві, не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Закони України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами (lex generalis).
Таким чином, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023, на 01.01.2024 на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1082-IX та Закону № 1982-IX, була неправомірною.
Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII, а норми інших законодавчих актів до правовідносин щодо виплати суддівської винагороди застосовуватися не можуть.
Відтак суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 07.07.2023.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року - 2684 гривень та станом на 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за періо з 07.07.2023 по 31.12.2023 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року - 2684 гривень з 01 січня 2023 року та з 01.01.2024 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року - 3028 гривень з 01 січня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (ода тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна