про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2025 рокусправа № 380/68/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області) про визнання протиправною та скасування постанови,
03.01.2025 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ109089 від 18.12.2024 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: - відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; - немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке:
1) відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Пунктами 2, 4 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позові вказано такі найменування сторін:
1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ;
2) відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області).
Суд враховує, що чинний КАС України не передбачає визначення сторін спору у спосіб вказання двох суб'єктів владних повноважень шляхом "перший в особі другого", зазначення скороченої абревіатури сторони, а також окремо передбачає, що суб'єкт владних повноважень - сторона адміністративного процесу серед іншого може бути як орган державної влади - юридична особа, так і орган державної влади без статусу юридичної особи, а також посадова/службова особа такого органу. Також цілком очевидно, що Державна служба України з безпеки на транспорті і Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області є окремими (різними) суб'єктами владних повноважень, кожен з яких наділений різним обсягом повноважень (визначені положенням про цей орган). Отже, повноваженнями приймати оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу наділена або Державна служба України з безпеки на транспорті, або Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області.
Суд дійшов висновку, що описаний виклад позивачем найменування відповідача не дозволяє встановити, якого суб'єкта владних повноважень позивач визначив відповідачем у спорі - Державну службу України з безпеки на транспорті чи Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області.
Отже, позивачу належить усунути ці недоліки - подати до суду належно оформлену позовну заяву, в якій вказати повне своє найменування, а також хто є відповідачем за цим позовом - Державна служба України з безпеки на транспорті чи Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області. Якщо позивач визначає відповідачами обидва суб'єкти владних повноважень, йому слід вказати позовні вимоги до кожного із цих відповідачів, а також сплатити судовий збір за вимоги до кожного із співвідповідачів.
2) відповідно до пунктів 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; - зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (стаття 161 КАС України).
Позивач оскаржує постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, зазначає, що під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт надав відповідачу всі необхідні документи, в тому числі тахокарти за період із 22.10.2024 по 24.10.2024. Проте до позовної заяви не долучив жодних документів, які він надав під час перевірки. Таким чином, позивачу слід надати всі наявні у нього докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, а також всі документи, що були подані відповідачу під час проведення перевірки.
Суд констатує, що позивач станом на дату постановлення цієї ухвали свої процесуальні обов'язки щодо належного оформлення позовних матеріалів не виконав. Водночас суд зазначає, що вимоги процесуального закону є чіткими та зрозумілими. Таким чином, позивачка повинна надати докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги.
Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, позивач, діючи добросовісно, повинен належним чином виконувати процесуальні обов'язки та готувати позовні матеріали відповідно до вимог процесуального закону, щоб суд мав можливість розглянути спір щодо порушення прав, свобод чи законних інтересів позивачки.
Відповідно до вимог частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із тим, що 04-05.01.2025 припало на вихідні дні, а головуючий суддя з 06.01.2025 по 13.01.2025 перебував на лікарняному, позовні матеріали передано судді та питання про відкриття провадження в адміністративній справі вирішується в перший робочий день після його одужання.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, підсистема «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:
- належно оформлену позовну заяву, в якій слід вказати належного відповідача; у випадку наявності вимог кількох відповідачів слід вказати вимоги кожного відповідача та сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу;
- всі наявні у нього докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, а також всі документи, що були подані відповідачу під час проведення перевірки.
Якщо позивач буде скеровувати заяву про усунення недоліків поштою на паперових носіях, то повинен зробити це в семиденний з дати отримання копії цієї ухвали (десятиденний строк суд встановив для скерування такої заяви засобами електронного зв'язку).
Якщо для виконання вимог КАС України та цієї ухвали буде потрібно більше часу, позивач вправі звернутися до суду з клопотанням про продовження цього строку.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович