Рішення від 14.01.2025 по справі 360/1478/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1478/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 05.08.2019), із врахуванням індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 05.08.2019), із врахуванням індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 15.06.2016 по 05.08.2019 проходив військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_3 (наразі реорганізовано у ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.07.2019 № 18-РС позивач звільнений з військової служби у запас 05.08.2019 та наказом від 05.08.2019 № 176 його виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 360/6173/21 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановлену частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

27.10.2023 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/6173/21 позивачу була здійснена виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 9 повних календарних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 49766,37 грн.

Також рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 360/697/24 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 березня 2018 року по 05 серпня 2019 року включно - «березень 2018 року» з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» та вирішено стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 серпня 2019 року у розмірі 65320,16 грн.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/697/24 набрало законної сили 28.10.2024.

Позивач вважає, що відповідачем неправильно нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/6173/21, оскільки нарахування та виплата такої суми була проведена без урахування індексації грошового забезпечення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 17.12.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, яке набрало законної сили 28.03.2023, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

24.10.2023 на виконання зазначеного рішення здійснена виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби у розмірі 49816,37 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24, яке набрало законної сили 23.10.2024, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 березня 2018 року по 05 серпня 2019 року включно - «березень 2018 року» з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідач вказує, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ вже вирішені по суті в межах іншої справи, про що є таке, що набрало законної сили, рішення суду.

З аналізу позовних вимог в цій справі вбачається, що вони заявлені позивачем у зв'язку з незгодою з виконанням відповідачем рішення суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, а саме не врахування до складових грошового забезпечення, з яких здійснено обчислення виплаченої одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, індексації грошового забезпечення.

На думку відповідача, зазначене свідчить про те, що спір у межах цієї справи виник з приводу виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, а тому відповідач посилається на пункт 2 частини 1 статті 170 КАС України.

Також відповідач стверджує, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно позивача допущено не було.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої вказано, що у позовній заяві зазначено про нові обставини щодо факту нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, які безпосередньо виникли після набрання чинності рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/697/24.

Позивач зауважив, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а тому наявні всі правові підстави для включення її до розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовця.

Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів, викладених у позовній заяві.

На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З рішень Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, яке набрало законної сили 28.03.2023 та від 26.08.2024 у справі № 360/697/24, яке набрало законної сили 28.10.2024, встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15 червня 2016 року по 05 серпня 2019 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 05.08.2019 № 176 ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про віськовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), з 05 серпня 2019 року виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та знято з всіх видів забезпечення.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановленої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановлену частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На виконання вищевказаного судового рішення 27.10.2023 відповідачем виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 49816,37 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24, яке набрало законної сили 28.10.2024, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 березня 2018 року по 05 серпня 2019 року включно - «березень 2018 року» з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на корить ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 серпня 2019 року у розмірі 65320,16 грн.

Спірним у даній справі є питання врахування до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення позивача.

При цьому відповідачем не заперечується, що індексація грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача не була включена.

Відповідач у відзиві посилається лише на те, що вимоги позивача зводяться до незгоди з виконанням відповідачем рішення суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21.

До того ж, згідно з довідкою від 17.12.2024 № 9618/фес про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з червня 2016 року по червень 2019 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась.

Окрім того, в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24 встановлено, що за період з березня 2018 року по серпень 2019 року позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення.

Також слід вказати, що рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/697/24 ухвалено 26.08.2024, а законної сили набрало 26.10.2024.

Водночас, одноразову грошову допомогу при звільненні позивачу виплачено 27.10.2023, тобто значно раніше, ніж ухвалено та набрало законної сили вищевказане судове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення.

Отже, враховуючи наведене, а також те, що за період проходження позивачем служби та до ухвалення вищевказаного судового рішення індексація грошового забезпечення не нараховувалась, вона не могла бути включена відповідачем до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону № 2011-XII).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Суд зазначає, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Також при вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, від 14.11.2024 у справі № 200/638/24.

Отже, з наведених висновків, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується й грошова допомога при звільненні.

При цьому враховуючи, що в даному випадку з відповідача на користь позивача стягнуто індексацію грошового забезпечення, згідно з судовим рішенням, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої вказаним судовим рішенням. Доказів виконання цього обов'язку, станом на момент розгляду цієї справи відповідачем не надано.

Щодо посилань відповідача на те, що спір у межах цієї справи виник з приводу виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, суд зазначає таке.

В межах адміністративної справи № 360/6173/21 позивач оскаржував невиплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки відповідачем не було виплачено позивачу таку допомогу, вважаючи, що він не має на неї права.

Тобто, предметом розгляду у вказаній справі було право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Проте, предметом оскарження в цій справі № 360/1478/24 є нездійснення відповідачем перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, яку виплачено позивачу 27.10.2023, з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з відповідача на користь позивача за судовим рішенням у справі № 360/697/24.

Таким чином, предмет розгляду в цій справі не стосується питань виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 360/6173/21, оскільки є іншим та витікає з інших спірних правовідносин та обставин, а тому вищевказані посилання відповідача є безпідставними.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог, встановлені обставини справи та вищенаведені висновки суду, необхідно вказати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з відповідача за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24.

За таких обставин суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з відповідача за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24;

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з відповідача за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24.

Щодо обраного позивачем способу захисту, а саме стосовно перерахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 05.08.2019), суд вказує таке.

Одноразова грошова допомога при звільненні вже обчислена, нарахована та виплачена позивачу 27.10.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Доводів (обставин) щодо неправильного застосування відповідачем норм законодавства (в неналежній редакції, тощо), при обчисленні вказаної допомоги, позивачем у позовній заяві не викладено та відповідних доказів не надано, як і не викладено жодних обґрунтувань щодо неналежного обчислення зазначеної допомоги, з неналежних складових, їх розмірів, тощо, окрім неврахування при її обчисленні індексації грошового забезпечення, виплата якої визначена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24, про що вказується в позовній заяві.

Тож, слід вказати, що саме обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім в межах спірних правовідносин.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24 та раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 14.01.2025.

Суддя О.М. Качанок

Попередній документ
124391174
Наступний документ
124391176
Інформація про рішення:
№ рішення: 124391175
№ справи: 360/1478/24
Дата рішення: 14.01.2025
Дата публікації: 16.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.06.2025)
Дата надходження: 12.06.2025
Предмет позову: про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
МАЦЕДОНСЬКА В Е
суддя-доповідач:
БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
КАЧАНОК О М
МАЦЕДОНСЬКА В Е
відповідач (боржник):
Лугансько-Павлоградський зональний відділ військової служби правопорядку
Лугансько-Павлоградський зональний відділ Військової служби правопорядку
заявник апеляційної інстанції:
Лугансько-Павлоградський зональний відділ військової служби правопорядку
заявник касаційної інстанції:
Лугансько-Павлоградський зональний відділ Військової служби правопорядку
заявник у порядку виконання судового рішення:
СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦЇ
позивач (заявник):
Бережний Станіслав Андрійович
представник відповідача:
Лінчук Богдан Вадимович
представник заявника:
Пихоніна Маргарита Володимирівна
суддя-учасник колегії:
ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА
ГЕРАЩЕНКО ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
МАРТИНЮК Н М
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М