Іменем України
14 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1392/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно під час проходження військової служби;
-зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.08.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.08.2024 № 830-АГ «Про внесення змін у додаток до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.12.2023 №1130-АГ».
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , колишній військовослужбовець НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, звільнений у відставку Збройних Сил України наказом начальника загону від 04.11.2024 та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 06.11.2024 відповідно до наказу начальника загону від 07.11.2024 №1510-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
На дату виключення зі списків частини календарна вислуга позивача складає 20 років, 04 місяці, 14 днів.
Перед звільненням в запас Збройних Сил України, а саме 31.10.2024 позивач звернувся офіційно з рапортом по команді на свого безпосереднього начальника з проханням виплатити компенсацію за не використані дні основної щорічної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсацію за не отримане речове майно, одноразову грошову допомогу при звільненні із розрахунку 50% за кожний повний календарний рік служби виходячи із останнього місячного грошового забезпечення, здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01 березня 2018 року по дату виключення зі списків особового складу включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійснити перерахунок та доплату грошового забезпечення починаючи з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, дата набрання законної сили постанови КМУ №481 від 12.05.2023 «Про внесення змін до постанови КМУ №704 від 30.08.2017, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, затвердженого Законом України «Про Державний бюджет», станом на 1 січня 2020 року, станом на 1 січня 2021 року, станом на 1 січня 2022 року, станом на 1 січня 2023 року.
Як зазначив позивач, відповіді станом на дату подання позовної заяви не отримано.
09.11.2024 на картковий рахунок позивача було зараховано грошове забезпечення у розмірі 482223,72 грн, що є значно меншим ніж позивач повинен отримати.
Так, виходячи із розрахункового листа за листопад 2024 року до виплати при звільненні не здійснено нарахування та виплату компенсації за не отримане речове майно за період проходження служби з 11 травня 2006 року по 06 листопада 2024 року включно.
Позивач вважає, що не проведення з боку відповідача нарахування та виплати всіх сум грошового забезпечення при звільненні військовослужбовця є протиправною бездіяльністю, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відзив на позов у встановлений судом строк не подала.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості подання відзиву.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 05.06.2023, яке дійсне до 01.03.2025.
З військового квитка позивача серії НОМЕР_6 від 16.06.1991 вбачається, що його зараховано до Військової частини НОМЕР_1 15.06.2023.
31.10.2024 позивач звернувся з рапортом до начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б), в якому просив надати вказівку відповідним посадовим особам щодо проведення повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні в запас Збройних Сил України, а також виплати компенсації за не використані дні основної щорічної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за не отримане речове майно, одноразову грошову допомогу при звільненні із розрахунку 50% за кожний повний календарний рік служби виходячи із останнього місячного грошового забезпечення, здійснити нарахування та виплату індексації мого грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01 березня 2018 року по дату виключення зі списків особового складу включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.11.2024 №1510-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 (П-018165), інспектора прикордонної служби вищої категорії начальника 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б), у відставку на підставі абзацу 1 підпункту «б» (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з 06 листопада 2024 року.
Вислуга років станом на 06 листопада 2024 року становить: календарна: 20 років 04 місяці 14 днів; пільгова 22 років 08 місяці 21 день; загальна: 43 роки 01 місяць 05 днів.
Виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік тривалістю 40 календарних днів.
Виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік тривалістю 15 календарних днів.
Виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік тривалістю 30 календарних днів.
Виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», за 2015-2024 роки тривалістю 140 календарних днів, відповідно до п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також п. 8 розділу ? Наказу МВС України від 25.06.2018 №558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби України.
Виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 за 2016, 2017, 2018 роки, за 17 календарних днів.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», виплатити грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 20 повних календарних років. Остаточною датою проходження військової служби вважати 06 листопада 2024 року.
Як вбачається з аркушу бесіди від 06.11.2024, позивач не згоден з виплатою грошового забезпечення, оскільки вони не нараховані в повному обсязі.
09.11.2024 позивач отримав на картковий рахунок грошове забезпечення в сумі 482633,72 грн.
Архівною відомістю №1 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась грошова компенсація вартості за не отримане речове майно під час проходження військової служби.
Таким чином судом встановлено, що позивач звернувся з рапортом до відповідача щодо виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно під час проходження військової служби, однак наказ з цього питання відповідачем не видавався, такої виплати на момент звільнення з військової служби позивач не отримав.
Жодних доказів того, що така виплата була здійснена відповідачем в добровільному порядку під час перебування справи на розгляді в суді, матеріали справи не містять.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначаються Законом України від 12.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
За змістом статті 2 Закону №2011-ХІІ ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною першою статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини третьої статті 25 Закону №661-IV військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Положення № 1115/2009), яке визначає порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.
Відповідно до пункту 7 Положення №1115/2009 закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби чи її розвідувального органу, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ або органів (підрозділів) забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби) у зв'язку з його звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.
Згідно з пунктом 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням. У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Таким чином, Порядком №178 визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Пунктом 1 підрозділу 1 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справі України від 16.05.2024 № 310 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.05.2024 за № 797/42142 (далі - Інструкція № 310), визначено, що видача речового майна військовослужбовцям, військовозобов'язаним, призваним на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістам, ліцеїстам та працівникам відповідно до встановлених норм забезпечення речовим майном здійснюється після набуття ними права на речове забезпечення.
Право на речове забезпечення набувають:
особи вищого офіцерського складу - в день присвоєння їм військового звання «бригадний генерал» або «коммодор»;
особи офіцерського складу - в день присвоєння їм першого офіцерського звання;
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, прийняті на військову службу за контрактом, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а також резервісти, військовозобов'язані, призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори,- у день зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби;
курсанти - в день зарахування до закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу;
ліцеїсти - в день зарахування до закладу спеціалізованої освіти військового спрямування;
працівники - в день, зазначений у наказі про прийняття працівника на роботу;
військовослужбовці, переведені із Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів - у день прибуття для подальшого проходження військової служби в Держприкордонслужбі.
Наступна видача речового майна проводиться після закінчення строків експлуатації (носіння) раніше виданих предметів.
Абзацом першим пункту 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Інструкції № 310 визначено, що предмети речового майна особистого користування, що не належать до інвентарного майна, які видані військовослужбовцям, що проходять військову службу за контрактом, кадрову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, курсантам після закінчення термінів їх експлуатації (носіння), поверненню не підлягають.
Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, кадрову військову службу, за їх бажанням, дозволяється замість одних предметів речового майна видавати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, із внесенням відповідних даних до роздавальної/здавальної відомості, підтверджених підписами цих військовослужбовців.
Відповідно до пункту 14 підрозділу 1 розділу ІІІ Інструкції № 310 у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім'ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.
Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, неотримане під час проходження служби.
Відповідно до пункту 12 підрозділу 3 розділу VI Інструкції № 310 для виплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна речовою службою органу Держприкордонслужби видається довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, яка оформляється згідно з Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, та складається у трьох примірниках. Перший примірник довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, залишається в речовій службі, другий передається до бухгалтерської служби, третій - особі, що звільняється, або одному із членів сім'ї чи утриманців загиблого (померлого).
З наведених вище положень слідує, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем рапорту за місцем військової служби, складанням речовою службою військової частини довідки про вартість речового майна та виданням наказу, в якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі такої довідки. При цьому, розрахунок грошової компенсації здійснюється виходячи з закупівельної вартості майна станом на 01 січня поточного року.
У разі подання відповідного рапорту військовослужбовцем під час проходження служби, за військовою частиною виникає обов'язок виплатити військовослужбовцю грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Як вже зазначив суд раніше, позивач до звільнення з військової служби звернувся з рапортом до відповідача щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби, однак наказ з цього питання відповідачем не видавався, такої виплати як на момент звільнення з військової служби, так і під час розгляду справи в суді, позивач не отримав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, чим порушив права позивача на отримання гарантованих державою компенсаційних виплат.
Відновленням прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.
Саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та ефективним та відповідає правовідносинам, що виникли наразі між сторонами, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав позивача.
Що стосується інших обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, то суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення “Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав позивача
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а інших судових витрат ним не заявлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості неотриманого під час проходження військової служби речового майна відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова