про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
14 січня 2025 року 320/593/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі абз. 3 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
13.01.2024 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд:
"забезпечити шляхом заборони ТЦК та СП, які наділені правом здійснювати процедури призову на військову службу під час мобілізації, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх посадовим особам, заборонити здійснювати призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто, здійснювати передбачені Порядком процедури Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені ст. 6 чт. 98 "Порядку", передусім і щонайменше:
направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби,
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації,
відправлення на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місь проходження війькової служби,
оформлення в порядку ст. 98 "Порядку" документи, передбачені для військовозобов'язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період та інші, окрім, перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення,
заборонити здійснювати щодо позивача процедури примусу, передбачені Порядком для осіб, які не звільнені від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема:
адміністративне затримання, доставлення до ТЦК, притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з підстав невиконання ОСОБА_1 вимог ТЦК, вимог, що стосуються лише осіб, які не звільнені від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
Національній поліції, зокрема: (Фастівське РУП ГУНП в Київські області, тощо) заборонити: здійснювати щодо ОСОБА_1 процедури, передбачені для осіб, які не звільнені від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема': адміністративне затримання, доставлення в ТЦК та інші превентивні дії щодо ОСОБА_1 з підстав невиконання ОСОБА_1 вимог ТЦК, вимог, що сосуються лише осіб, які не звільнені від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Обрунтовуючи заяву та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що у разі невжиття судом таких заходів, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та обов'язків.
Позивач, аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову посилається на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
В той же час, на переконання суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заходи забезпечення, про які просить позивач, є не конкретизовані та містять широкий відкритий перелік можливих повноважень відповідача, які ще не були вчинені щодо позивача без вказівки на зв'язок з предметом позову. Зазначене нівелює прохальну частину заяви позивача про забезпечення позову саме як обгрунтований спосіб захисту заявленого в позовній заяві порушеного права позивача.
Окрім того суд звертає увагу, що предметом заявленого позову є обставини виключно не розгляду відповідачем заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу. Відповідно, єдиним правом на захист якого може бути направлений спосіб забезпечення позову, - є відповідне право позивача на належений розгляд відповідачем заяви про надання відстрочки від військової служби. натомість заява про забезпечення позову не містить ніякого обгрунтування зв'язку з можливим захистом такого права позивача.
За таких обставин, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності наведеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, і як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 117, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Терлецька О.О.