ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" січня 2025 р. справа № 300/9733/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Яковишин Віталія Віталіївна до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76624484 від 25.11.2024,
Яковишин Віталія Віталіївна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76624484 від 25.11.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 76624484 від 25.11.2024 прийнята відповідачем з порушенням вимог ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", позаяк місцем реєстрації та фактичного проживання позивача є АДРЕСА_1 . Крім того, виконавче провадження відкрито за виконавчим документом, який добровільно виконано позивачем протягом строку, встановленого статтею 307 КУпАП. Як наслідок, представник позивача вважає, що оскаржувана постанова підлягає до скасування.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судовий розгляд на 14.01.2025 о 10:00 год.
В судове засідання представники сторін не прибули, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, скорочені строки розгляду справ даної категорії, оскільки згідно положень ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 287 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено таке.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2024 за №9/1906 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн (а.с.13).
Зазначена постанова 07.11.2024 направлена позивачу на адресу АДРЕСА_1 , та 10.11.2024 повернута на адресу відправника з відміткою оператора поштового зв'язку "уточніть адресу; будинку не існує", що підтверджується копією поштового відправлення та трекінгом поштового відправлення (а.с.8, 10).
В той же час, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 23.12.2024 за №2024/015206665 ОСОБА_1 з 21.02.2022 проживає в АДРЕСА_1 (а.с.15).
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.11.2024 на адвокатський запит представника позивача, після повернення поштового відправлення, 21.11.2024 постанова від 05.11.2024 за №9/1906 направлена для виконання до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.6, 9).
Разом з відповіддю на адвокатський запит, представнику позивача направлено копію постанови від 05.11.2024 за №9/1906 та заяви про відкриття виконавчого провадження, які отримані позивачем через представника 19.12.2024 (а.с.11).
У строк встановлений статтею 307 КУпАП, ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 25 500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 26.12.2024 (а.с.14).
В той же час, 25.11.2024 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чернегою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76624484 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 за №9/1906 від 05.11.2024 про стягнення з ОСОБА_1 25 500,00 грн. штрафу на користь держави (а.с.7).
Вважаючи вказану постанову протиправною, представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України № 1404-VІІІ від 02.06.16 р. "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктами 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
За правилами частин першої, другої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини п'ятої статі 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною третьою статті 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Так, вважаючи, що штраф ОСОБА_1 не сплачено в добровільному порядку, ІНФОРМАЦІЯ_2 21.11.2024 направлено постанову від 05.11.2024 за №9/1906 для виконання до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В той же час, судом встановлено, що позивач був позбавлений можливості сплатити штраф у добровільному порядку, оскільки зазначена постанова 07.11.2024 направлена позивачу на адресу АДРЕСА_1 (а.с.8, 10).
При цьому, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 23.12.2024 за №2024/015206665 ОСОБА_1 з 21.02.2022 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.15).
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, копія постанови від 05.11.2024 за №9/1906 отримана позивачем через представника 19.12.2024 (а.с.11).
У строк встановлений статтею 307 КУпАП - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання постанови, ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 25 500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 26.12.2024 (а.с.14).
Підсумовуючи все вищевикладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, враховуючи те, що позивачу не було відомо про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та з моменту отримання копії постанови, він протягом встановленого терміну сплатив накладене на нього стягнення у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підставними, а отже, позов підлягає до задоволення.
Крім того, суд зважає на таке.
Відповідно до згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1404 місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Виконавчим округом відповідача є Івано-Франківський район Івано-Франківської області.
Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач, серед іншого, зазначає адресу місця проживання чи перебування боржника.
В той же час, як неодноразово зазначалось судом вище, ОСОБА_1 з 21.02.2022 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, відповідач не є належним органом виконання у спірних правовідносинах, що також свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, та як наслідок, про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції від 27.12.2024 (а.с.5).
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76624484 від 25.11.2024 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76624484 від 25.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 287 КАС України, подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.