ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" січня 2025 р. справа № 300/6190/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 08.07.2024,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 08.07.2024 щодо застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування від 26 червня 2024 року №125/59/01-2024вн у виді звільнення зі служби в поліції.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що в його діях немає ознак дисциплінарного проступку, а саме відсутні обставини відмови у виконанні бойового наказу від 04 червня 2024 року № 187ДСК, а наявні обставини намагання отримати роз'яснення щодо виконання наказу. Стверджує, що в наказі були відсутні конкретні вказівки щодо його виконання (місце заняття позицій, плани евакуації, способи комунікації, наявність підтримки артилерійськими засобами). Саме на такі обставини ОСОБА_1 звернув увагу свого безпосереднього керівництва під час проголошення наказу. Також зазначає, що керівництво не надало роз'яснень щодо виконання зазначеного наказу, а почало виконувати дії щодо притягнення до відповідальності. Вважає, що отримання роз'яснень щодо порядку виконання наказу не є дисциплінарним проступком, а є належним виконанням своїх обов'язків і вжиттям відповідних заходів з метою подолання перешкод у виконанні наказу з метою збереження життя та здоров'я. Також стверджує, що в матеріалах службового розслідування відсутні відомості саме про невиконання наказу, а підтвердженими можуть бути виключно обставини щодо спроби отримання роз'яснень щодо його виконання, що не є аналогічним невиконанню наказу. Однак, наказом №167 від 08.07.2024 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення дисциплінарного проступку у виді звільнення зі служби в поліції. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позов. Зазначає, що 04.06.2024 до ОСОБА_1 доведено наказ від 04.06.2024 №187ДСК. Після ознайомлення із зазначеним наказом, поліцейський ОСОБА_1 відмовився його виконувати. У зв'язку з цим, наказом від 10.06.2024 №517 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом можливого порушення службової дисципліни позивачем, що виразилось у відмові виконувати спірний наказ. Стверджує, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану» та посадовою інструкцією. Також зазначає, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Однак, 04.06.2024 після зачитування бойового наказу позивач повідомив про неготовність виконати наказ лише у зв'язку з погіршенням зору та недовірою до керівництва, зміст наказу йому було зрозуміло, що також підтверджується відеозаписом відмови від виконання наказу зафіксованим на портативні відеореєстратори. Відповідач також зазначає, що дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування з врахуванням засад Дисциплінарного статуту щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Вважає, що дії вчинені позивачем свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та їхні особисті дані не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Вид дисциплінарного стягнення обраний з урахуванням норм Дисциплінарного статуту та його засад. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.51).
Позивачем надано суду додаткові пояснення, в яких не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві. Також зазначає, що ОСОБА_1 звернув увагу керівництва на поганий стан здоров'я, а саме погіршення зору. 17.05.2024 позивач був направлений на лікування до клініки «Айлаз» відповідно до направлення №263 від 17.05.2024. В той же час, керівництво не відпустило позивача проходити лікування, а направило його на виконання бойового завдання. Однак, незважаючи на такі обставини лікар вказав, що він не має протипоказань щодо виконання бойового наказу. Крім того, відповідно до консультації офтальмолога від 19.09.2024 дійсно було встановлено, що в нього був погіршений зір після контузії та був встановлений діагноз: амбліопія внаслідок анопсії рефракція правого ока, астигматизм змішаний обох очей, інші хвороби зорового нерва оптиконеропатія правого та лівого ока. Відповідні обставини підтверджують погіршення стану здоров'я позивача, які призвели до неможливості виконання наказу (а.с.135).
Відповідачем подано заперечення, в якому не погоджується з доводами позивача з підстав, аналогічних відзиву на позов. Також зазначає, що невиконання наказу з причин хвороби не може грунтуватися лише на припущеннях поліцейського. Відповідачем не проводились розслідування нещасних випадків стосовно позивача, а прийняття рішення щодо придатності поліцейського до проходження служби є виключною компетенцією медичної комісії. З боку позивача відсутні будь-які висновки про непридатність до служби в поліції за результатами проведення ВЛК. До позовної заяви представник позивача не долучив рапорту позивача, де він клопоче про направлення його на ВЛК для встановлення придатності. Щонайменше щороку позивач проходив обов'язкові профогляди, у тому числі й у психологів та психіатрів, де встановлювались рівень його психічного здоров'я та стресостійкість. Щороку результати оглядів позивача були задовільними (незадовільні результати огляду є підставою для направлення поліцейського на військово-лікарську комісію та подальшого вирішення питання щодо службової невідповідності), він визнавався придатним до служби, у тому числі під час стресових ситуацій, які можуть зашкодити життю чи здоров'ю самого поліцейського або громадян (а.с.144).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
12.05.2024 позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення зі служби (а.с.16).
Відповідач листом повідомив позивача про те, що у зв'язку із тим, що рапорт від 12.05.2024 надійшов до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 20.05.2024 він залишається без реалізації (а.с.17).
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції, затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС, застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с.74).
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 31.07.2024 №1094 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 з 31.07.2024 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарно стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарно статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.124).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України “Про Національну поліцію» (надалі також - Закон №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно частини 1 статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580-VIII).
Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на цей час.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною 2 статті 24 Закону № 580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (надалі також - Дисциплінарний статут), затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).
В силу вимог частин першої та третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного Статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні, зокрема наказу керівника, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону. Невиконання наказу є порушенням службової дисципліни.
Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, згідно з пунктом 1, 2 розділу VI якого зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування.
Досліджуючи фактичні обставини і висновки службового розслідування, які викладенні у письмовому висновку від 08.07.2024, із співставленням їх з матеріалами службового розслідування, суд зазначає наступне.
07.06.2024 Т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП ОШБ «Лють» подано Т.в.о. начальнику ДПОП ОШБ «Лють» доповідну записку за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_1 із пропозицією призначити службове розслідування (а.с.94).
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.06.2024 №517 призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с.97).
Згідно довідки від 19.06.2024 відповідно до бойового розпорядження від 14.05.2024 №319/02/59/03-2024т/БР, бойових розпоряджень від 01.06.2024 № 359т/02/59/03-2024БР, від 03.06.2024 №366т/02/59/03-2024БР та наказу від 04.06.2024 №187 ДСК/ВС до бойових завдань був залучений поліцейський ОСОБА_1 (а.с.96).
У довідці від 20.06.2024 зазначено, що вказаний в листі працівник діючих дисциплінарних стягнень немає (а.с.106).
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 21.06.2024 №581 продовжено на 15 календарних днів до 09 липня 2024 року строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10 червня 2024 року № 517 (а.с.90).
У висновку службового розслідування від 08.07.2024, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_1 зазначено, що до ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» (т. в. о. начальника управління моніторингу) від 07.06.2024 вих.№ 2989-2024 про те, що 04.06.2024, приблизно 17:30, доведено наказ від 04.06.2024 № 187 ДСК/ВС до поліцейського ОСОБА_1 . Після доведення вимог зазначеного наказу ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, однак виконувати його відмовився.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що на підставі бойових розпоряджень від 10.04.2024, 11.04.2024, 17.04.2024, 18.04.2024, 21.04.2024 ОСОБА_1 залучений до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.
04.06.2024, приблизно 17:30, до ОСОБА_1 доведено наказ від 04.06.2024 № 187ДСК.
Після ознайомлення із зазначеним наказом, поліцейський ОСОБА_1 відмовився його виконувати.
Присутніми на шикуванні - начальником відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» та керівником госпітальної групи зведеного загону в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 не виявлено.
За допомогою портативних відеореєстраторів «Tecsar BDC-43-GWCP», зафіксовано факт доведення наказу №187ДСК/ВС та відмову від його виконання поліцейськими.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із Законом України від 21.03.2023 №3000-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану».
ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений з посадовими інструкціями, затвердженими 15.05.2023.
Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що він не відмовляється виконувати завдання, однак не розуміє як виконати з недоведеним планом, евакуацією та планом артилерійської підтримки. Також ОСОБА_1 повідомив про те, що у нього погіршився зір.
В ході службового розслідування ОСОБА_2 пояснив, що 04 червня 2024 року близько 17:30, ним до ОСОБА_1 доведено наказ від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС. Після ознайомлення з бойовим наказом від 04.06.2024 №187ДСК/ВС ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, але виконувати його відмовляється у зв'язку зі станом здоров'я та недовірою до керівництва полку. До виконання бойового (спеціального) завдання ОСОБА_1 не приступив. Присутніми на шикуванні начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП «ОШБ «Лють» та керівником госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань зазначеним поліцейським не виявлено (а.с.120).
ОСОБА_3 пояснила, що 04.06.2024 запрошено її взяти участь у доведені до відома окремим поліцейським вимог бойового наказу про виконання бойових (спеціальних) завдань. У разі необхідності провести оцінку психоемоційного стану задіяних поліцейських та здійснити ознайомлення із наявною медичною документацією, у разі надання її поліцейськими. У подальшому, особовий склад у кількості 8 поліцейських, які повинні залучатися до виконання бойових (спеціальних) завдань були вишикувані для доведення вимог бойового наказу. Далі ОСОБА_2 , в її присутності, було доведено вимоги бойового наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС. Після ознайомлення поліцейський ОСОБА_1 відмовся від його виконання, у зв'язку із зниженим емоційним станом викликаним станом його здоров'я. В ході спілкування ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що має скарги на стан здоров'я, а саме: поганий зір. ОСОБА_1 , за його словами, неодноразово звертався амбулаторно до госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України з метою надання йому медичної допомоги. 04.06.2024, під час шикування, ОСОБА_1 наголошено, що за станом здоров'я він придатний виконувати бойові (спеціальні) завдання та йому рекомендовано у плановому порядку, тобто, у вільний від виконання бойових завдань час, пройти поглиблене обстеження у офтальмолога з подальшим затвердженням плану проведення лазерної корекції зору. Під час доведення бойового наказу ОСОБА_3 проведено візуальне спостереження за ОСОБА_1 за результатами якого, на момент доведення бойового наказу, встановлено, що психоемоційний стан ОСОБА_1 був задовільний, гострих стресових реакцій не спостерігалось, протипоказань психологічного/психічного характеру до виконання бойового завдання під час вказаного спостереження не виявлено. За результатами попереднього психологічного вивчення, рівень психологічної готовності до виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 відповідає другому рівню придатності, що передбачає достатній рівень розвитку адаптаційних можливостей особистості в умовах бойової діяльності. Однак, незважаючи на це ОСОБА_1 відмовився від виконання визначених бойових (спеціальних) завдань посилаючись на стан здоров'я та знижений психоемоційний стан. Станом на 04.06.2024 ОСОБА_1 був придатний до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що йому було наголошено (а.с.117).
ОСОБА_4 пояснив, що 04.06.2024 його, як медичного працівника, запрошено взяти участь у доведені до відома окремим поліцейським вимог бойового наказу про виконання бойових (спеціальних) завдань, а також у разі необхідності провести попередній візуальний медичний огляд на стан придатності до виконання бойових (спеціальних) завдань задіяних поліцейських та здійснити ознайомлення із наявною медичною документацією, яку надають поліцейські. В подальшому особовий склад у кількості 8 поліцейських, які 04.06.2024 повинні залучатися до виконання бойових завдань, були вишикувані для доведення до них вимог бойового наказу. 04.06.2024 ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_4 було доведено вимоги бойового наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС. Після ознайомлення поліцейський ОСОБА_1 відмовся від його виконання у зв'язку із незадовільним, на його думку, станом здоров'я. У ході спілкування з ОСОБА_1 останній повідомив, що має скарги на стан свого здоров'я, а саме: поганий зір. ОСОБА_1 неодноразово звертався амбулаторно до госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України з метою надання йому медичної допомоги, а саме: 15.05.2024 візит з причини носової кровотечі та міозиту м'язів шиї, за результатами огляду затверджено план та тактику лікування, визначено амбулаторне лікування, планова консультація офтальмолога; 17.05.2024 візит з причини змішаного астигматизму обох очей, рекомендовано корекція зору в умовах приватної клініки в плановому порядку (у вільний від виконання службових обов'язків час), загальний стан задовільний, медичні протипоказання до виконання бойових (спеціальних) відсутні, що доведено до його відома. 04.06.2024 під час шикування ОСОБА_1 наголошено, що за станом здоров'я він придатний виконувати бойові (спеціальні) завдання та йому рекомендовано у плановому порядку, тобто, у вільний від виконання бойових завдань час, пройти поглиблене до обстеження у офтальмолога з подальшим затвердженням плану проведення лазерної корекції зору. Однак, незважаючи на це ОСОБА_1 відмовився від виконання визначених бойових (спеціальних) завдань посилаючись на стан здоров'я. Станом на 04.06.2024 ОСОБА_1 був придатний до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що йому було наголошено (а.с.114).
Дисциплінарною комісією встановлено, що обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбаченими частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є відсутність діючих дисциплінарних стягнень. Обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відсутні. Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України виключало б можливість застосовування до нього дисциплінарне стягнення, не встановлено.
Зроблено висновок, що причинами та умовами, які сприяли скоєнню зазначеної події, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України.
Дисциплінарна комісія запропонувала за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції, затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС, застосувати до поліцейського ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с.76).
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції, затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС, застосовано до поліцейського ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Згідно з частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту).
Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною 1 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
Обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного (зауваження) до найсуворішого (звільнення зі служби), керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Водночас, застосування частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу, як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
Суд зазначає, що сутність службової дисципліни, обов'язки поліцейських стосовно її дотримання, що визначені Дисциплінарним статутом, передбачають певні правила поведінки працівника поліції, недодержання яких утворює склад порушення Присяги.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Отже, Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Згідно і пунктом 1 частини 1 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадової інструкції, затвердженої 15.05.2023, до завдань поліцейського взводу, зокрема, належить участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також відсічі збройної агресії проти України, обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення по всій території України або в окремій місцевості, зокрема, шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 3 «Завдання та обов'язки» вказаної посадової інструкції поліцейський взводу зобов'язаний, серед іншого, знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватись від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України тощо (а.с.107).
Отже, до посадових обов'язків позивача, як поліцейського, віднесено безумовне виконання наказів прямих керівників, відданих (виданих) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
За змістом розділу 4 описаної вище посадової інструкції позивача поліцейський взводу несе відповідальність, зокрема, за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства, недотримання Присяги працівника поліції та умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
З посадової інструкції, затвердженої 15.05.2023, слідує, що позивача було ознайомлено із її змістом під особистий (власноручний) підпис (а.с.111).
Позивач не заперечує факт невиконання наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС. Однак вказує, що причиною його невиконання слугувала необхідність роз'яснення наказу у зв'язку з відсутністю в ньому відомостей, необхідних для його виконання, зокрема, щодо місця заняття позицій, планів евакуації, способів комунікації, наявності підтримки артилерійськими засобами. Також зазначає про погіршення зору та недовіру до керівництва.
Згідно наданого суду відеозапису із портативного реєстратора «Tecsar BDC-43-GWCP» після оголошення наказу ОСОБА_1 зазначив, що не відмовляється його виконувати. При цьому вказав, що у нього падає зір, є довідка про направлення на лікування, а також стверджував про недовіру до керівництва.
В матеріалах справи наявні обстеження в окуліста від 17.05.2024 із рекомендацією консультації в клініці «Айлаз» для вирішення питання лазерної корекції зору, а також направлення №263 від 17.05.2024 до клініки «Айлаз» в місті Києві для лікування у офтальмолога. Зазначено діагноз - змішаний астигматизм обох очей (а.с.137).
Із матеріалів службового розслідування слідує, що ОСОБА_4 пояснив, що в ході спілкування з ОСОБА_1 останній повідомив, що має скарги на стан свого здоров'я, а саме поганий зір. ОСОБА_1 неодноразово звертався амбулаторно до госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України з метою надання йому медичної допомоги, а саме 15.05.2024 - візит з причини носової кровотечі та міозиту м'язів шиї, за результатами огляду затверджено план та тактику лікування, визначено амбулаторне лікування, планова консультація офтальмолога, 17.05.2024 - візит з причини змішаного астигматизму обох очей, рекомендовано корекція зору в умовах приватної клініки в плановому порядку (у вільний від виконання службових обов'язків час), загальний стан задовільний, медичні протипоказання до виконання бойових (спеціальних) відсутні, що доведено до його відома. ОСОБА_4 зазначив, що 04.06.2024 під час шикування ОСОБА_1 наголошено, що за станом здоров'я він придатний виконувати бойові (спеціальні) завдання та йому рекомендовано у плановому порядку, тобто, у вільний від виконання бойових завдань час, пройти поглиблене до обстеження у офтальмолога з подальшим затвердженням плану проведення лазерної корекції зору. Однак, незважаючи на це ОСОБА_1 відмовився від виконання визначених бойових (спеціальних) завдань посилаючись на стан здоров'я. Станом на 04.06.2024 ОСОБА_1 був придатний до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що йому було наголошено (а.с.114).
Суд зазначає, що з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, Міністром внутрішніх справ України видано наказ яким затверджено Положення № 285 "Про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС".
Одним із основних завдань М(ВЛ)К є визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном (підпункт 1 пункту 2 розділу І Положення № 285).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення № 285 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форму якого наведено в додатку 7 до цього Положення (далі - Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об'єднань, з'єднань, військових частин НГУ (далі - військові частини).
Пунктом 8 розділу ІІІ Положення № 285 передбачено, що поліцейські, військовослужбовці, які впродовж 4 місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов'язків, обов'язків військової служби через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми, каліцтва), що мають стійкий чи необоротний характер, направляються підрозділом кадрового забезпечення, командуванням військової частини на лікарську, військово-лікарську експертизи для визначення придатності до подальшого проходження служби.
Час перебування поліцейських, військовослужбовців на лікуванні у зв'язку з одержанням ними при виконанні службових обов'язків поранень (травм, контузій, каліцтв) строками не обмежується. На медичний огляд вони направляються після закінчення лікування або визначення його наслідку.
Таким чином, вказаний припис встановлює імперативний обов'язок направляти поліцейського підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи лише у разі якщо особа впродовж 4 місяців не може приступити до виконання своїх службових обов'язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва). Захворювання повинно мати стійкий і необоротний характер.
У свою чергу у позивача відсутні будь-які висновки про непридатність до служби в поліції, за результатами проведення ВЛК. При цьому, у матеріалах справи відсутній рапорт позивача, де він клопоче про направлення його на ВЛК для встановлення придатності.
Суд не приймає до уваги надані обстеження в клініці «Айлаз» від 19.09.2024, оскільки таке обстеження було проведено вже після застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (08.07.2024).
У висновку службового розслідування також вказано, що присутніми на шикуванні 04.06.2024 начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП «ОШБ «Лють» та керівником госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань зазначеним поліцейським не виявлено.
Суд зауважує, що у своїх письмових поясненнях, наданих під час службового розслідування, позивач не зазначив про недовіру до керівництва. Так, позивач стверджував про те, що не розуміє як виконувати наказ з недоведеним планом евакуації, артилерійської підтримки та наголошував на погіршенні зору.
Варто вказати, що із наданого суду відеозапису із портативного реєстратора слідує, що під час проголошення наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС крім іншого було оголошено його пункт щодо визначення шляхів евакуації, місця, часу та змісту бойового завдання, а також про необхідність негайного надання інформації про поранення чи втрати особового складу, що свідчить про наявність способів комунікації.
Наданий суду відеозапис містить відомості про те, що оголошений наказ позивачу зрозумілий. Жодних запитань позивача з приводу надання додаткових відомостей, роз'яснення виконання наказу відеозапис не містить.
Відтак, вказані доводи позивача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи .
Суд враховує, що позивачем не надані докази, які вказують на злочинність або явну незаконність наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС. Недовіра позивача до командира підрозділу не може слугувати доказом незаконності зазначеного наказу. Після ознайомлення з наказом та під час службового розслідування позивач не висловлював сумніви щодо законності наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС.
Доводи позивача щодо відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, відсутності відмови від виконання наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС та намагання отримати роз'яснення щодо виконання цього наказу у зв'язку з відсутністю у ньому деяких відомостей, недовірою до керівництва та неможливості виконувати наказ за станом здоров'я (погіршення зору), спростовуються матеріалами службового розслідування.
В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази неможливості виконання позивачем доведеного до його відома наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС.
Проаналізувавши сукупність встановлених обставин в ході службового розслідування обставин, суд вважає, що службовим розслідуванням доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС.
Отже, позивача, за наслідками проведеного службового розслідування, правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Суд також зазначає, що хоча звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи, в цьому випадку, з урахуванням обставин вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Згідно усталеної практики Верховного Суду щодо застосування означених норм права, наведеної в постановах від 23.11.2023 в справі №420/14443/22, від 29.02.2024 в справі №260/5566/22, від 14.03.2024 в справі №120/210/23, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Підсумовуючи наведене вище суд виснує, що наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 «Про застосування дисциплінарного стягнення» є обґрунтованим, тому підстави для його скасування відсутні.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.