13 січня 2025 року Справа № 280/11087/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ»
до Тернопільської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - митниця, відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000258/2 від 04.10.2024 та №UA403070/2024/000264/2 від 17.10.2024.
На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідачу, при митному оформлені всіх партій поставки, були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що позивач надав належні, достовірні, допустимі та в своїй сукупності достатні докази відповідачу для підтвердження розрахованої ним митної вартості, інформація, зазначена в них достатня для розрахунку митної вартості. Зазначені відповідачем сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України і подальші дії відповідача, в тому числі витребування додаткових документів, відмова в застосуванні визначеної декларантом митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними.
Ухвалою судді від 03.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 13.12.2024 через систему «Електронний суд» на адресу суду надіслав відзив (вх. №57432), у якому вказує, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих позивачем разом з митними деклараціями документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Так, з метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 Митного кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні, проте декларантом не надіслано усіх додаткових документів. Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів останнього щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, та, як наслідок, прийняття відповідачем спірних рішень, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.12.2024 у задоволенні клопотання представника митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішено відмовити.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності підприємства є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.
27.12.2022 між позивачем (Покупець) та компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINARY CO. LTD.» (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № KL/4 (далі - Контракт № KL/4) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту.
За умовами пункту 2.1 Контракту № KL/4 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені і ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № KL/4).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № KL/4 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
17.06.2024 сторонами Контракту погоджені Специфікації № 2024-6, №2024-16-z до цього Контракту.
В Специфікації № 2024-6 зазначений перелік продукції, який складається з 7 найменувань товарів, загальною кількість - 2064 шт., загальною вартістю 400320,00 дол. США. Термін поставки - вересень-жовтень 2024 року. Оплата товару - 100% передоплата.
В Специфікації №2024-16-z зазначений перелік продукції, який складається з 3 найменувань товарів, загальною кількість - 2650 шт., загальною вартістю 53,00 дол. США. Термін поставки - вересень-жовтень 2024 року. Оплата товару - протягом 180 днів від моменту фактичного отримання товару.
Для здійснення митного оформлення товару 03 жовтня 2024 року позивачем до митниці було подано митну декларацію типу ІМ40АА № 24UA403070007826U0, відповідно до якої визначення митної вартості товарів здійснено позивачем згідно зі ст. 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товару, який імпортується). У графі 31 митної декларації заявлено до митного оформлення наступні товари:
Товар №1 «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові, одновісні, без фрези мотоблоку: - Мотоблок Kentavr МБ1080Д-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 190 шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,93/8,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Колеса: 6,00-12,00). Номери двигунів - немає даних. В розібраному стані для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»;
Товар №2 «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні ґрунтофрези до тракторів та мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) ґрунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів ґрунту і вирівнювання поверхні поля: - Грунтофреза 110 - 190 шт. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»;
Товар №3 «Вироби з чорних металів з різьбою, з головками. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Болт М12х25 - 350 шт.»;
Товар №4 «Кріпильні вироби з чорних металів без різьби, шайби. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Шайба М10 - 900 шт. Шайба 12х20 - 1400шт.».
До митного оформлення товарів разом з ЕМД позивачем було надіслано копії наступних документів, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: пакувальний лист № б/н від 15.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) № KL2024-6A від 15.07.2024; коносамент № ZJSM24071102 від 29.07.2024; накладна УМВС № 551119 від 23.09.2024; накладна УМВС № 551184 від 23.09.2024; сертифікат про походження товару №C24MA5HADH690026 від 16.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №1021 від 18.09.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №980 від 29.08.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2024/PF/227 від 02.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних послуг №76 від 02.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 02.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №118 від 22.07.2024; специфікація № 2024-16z від 17.06.2024; специфікація № 2024-6 від 17.06.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № KL/4 від 27.12.2022; договір (контракт) про перевезення №84 від 04.01.2023; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики № б/н від 15.07.2024.
Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (товар №№1,2)». У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанта також повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на запит митниці декларантом листом № 10324 від 03.10.2024 додатково надано митниці: комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 07.06.2024. Також повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
Так, 04.10.2024 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000258/2, відповідно до якого митна вартість товарів №1, №2 визначена за резервним методом (метод 6).
Зазначене рішення обґрунтовано наступним: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з ст. 53 Митного кодексу України, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 за ЕМД від 10.08.2024 №UA408050/2024/004744 на рівні 2,52 дол. США/кг (531,72 дол. США/шт.) (Мотоблоки садово-городні для обробки землі, що керуються водієм, який іде поряд, двоколісні, нові, частково в розібраному стані: дизельний мотоблок потужністю 5,88 кВт (8 к.с.), артикул LD81 - 30 шт.; дизельний мотоблок потужністю 7,35 кВт (10 к.с.), артикул LD101 - 30 шт.; дизельний мотоблок потужністю 8,83 кВт (12 к.с.), артикул LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN JIN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN.); товар №2 за ЕМД від 10.08.2024 №UA UA408050/2024/004744 на рівні 2,22 дол. США/кг (115,44 дол. США/шт.) (Навісне обладнання до мотоблоків: Грунтофреза до мотоблоків моделі LD81 - 30 шт.; Грунтофреза до мотоблоків моделі LD101 - 30 шт.; набір ґрунтофрез до мотоблоків моделі LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN JIN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN.) Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
04.10.2024, у відповідності п.7 ст. 55 Митного кодексу України, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» було подано та оформлено ЕМД № 24UA403070007871U7 з застосуванням гарантії. Загальна різниця митних платежів (ПДВ та ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 557952,97 грн. Розрахунок різниці в митних платежах з митної вартості задекларованого товару, заявленої декларантом та скоригованої митницею (ціни позову) зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та «В» «Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД.
Крім того, для здійснення митного оформлення товару 16 жовтня 2024 року позивачем до митниці було подано митну декларацію типу ІМ40АА №24UA403070008173U8, відповідно до якої визначення митної вартості товарів здійснено позивачем згідно зі ст. 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товару, який імпортується). У графі 31 митної декларації заявлено до митного оформлення наступні товари:
Товар № 1: «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові, одновісні, без фрези мотоблоку: - Мотоблок Kentavr МБ1080Д-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 95шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,93/8,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr НОМЕР_1 -8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 176 шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,93/8,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електро стартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr МБ1010Д-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 87шт. (Потужність, кВт/к.с.: 7,41/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr НОМЕР_2 -8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 162шт. (Потужність, кВт/к.с.: 7,41/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електро стартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr МБ1012Д-8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 85шт. (Потужність, кВт/к.с.: 8,89/12,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Колеса: 6,00-12,00). - Мотоблок Kentavr НОМЕР_3 -8 без додаткового захисту ременів, не регульоване кермо - 237 шт. (Потужність, кВт/к.с.: 8,89/12,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електро стартер; Колеса: 6,00- 12,00). Номери двигунів - немає даних. В розібраному стані для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»;
Товар № 2: «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні ґрунтофрези до тракторів та мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) ґрунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: - Грунтофреза 110 - 842шт. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.».
До митного оформлення товарів разом з ЕМД позивачем було надіслано копії наступних документів, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: пакувальний лист № б/н від 26.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) № KL2024-6B від 26.07.2024; коносамент № ZJSM24080100 від 12.08.2024; накладна УМВС № 551804 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551861 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551887 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551903 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551911 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551929 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551937 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551945 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551952 від 07.10.2024; накладна УМВС № 551960 від 07.10.2024; сертифікат про походження товару №C24MA5HADH690027 від 16.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №1021 від 18.09.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №980 від 29.08.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2024/PF/237 від14.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних послуг №81 від 15.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 14.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №121 від 05.08.2024; специфікація № 2024-6 від 17.06.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № KL/4 від 27.12.2022; договір (контракт) про перевезення №84 від 04.01.2023; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики № б/н від 26.07.2024.
Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларанта також повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на запит митниці декларантом листом № 1024170 від 17.10.2024 додатково надано митниці: банківські платіжні інструкції №980, №1021, завірені банком; виписки з власного банківського рахунку за серпень, вересень 2024 року; комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 07.06.2024. Також повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
Так, 17.10.2024 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000264/2, відповідно до якого митна вартість товарів №1, №2 визначена за резервним методом (метод 6).
Зазначене рішення обґрунтовано наступним: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з ст. 53 Митного кодексу України, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст.57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення: товар №1 за ЕМД від 10.08.2024 №UA408050/2024/004744 на рівні 2,52 дол. США/кг (613,653 дол. США/шт.) (Мотоблоки садово-городні для обробки землі, що керуються водієм, який іде поряд, двоколісні, нові, частково в розібраному стані: дизельний мотоблок потужністю 5,88 кВт (8 к.с.), артикул LD81 - 30 шт.; дизельний мотоблок потужністю 7,35 кВт (10 к.с.), артикул LD101 - 30 шт.; дизельний мотоблок потужністю 8,83 кВт (12 к.с.), артикул LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN JIN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN. Умови поставки - CPT); товар №2 за ЕМД від 10.08.2024 №UA UA408050/2024/ 004744 на рівні 2,22 дол. США/кг (115,44 дол. США/шт.) (Навісне обладнання до мотоблоків: Грунтофреза до мотоблоків моделі LD81 - 30 шт.; Грунтофреза до мотоблоків моделі LD101 - 30 шт.; набір ґрунтофрез до мотоблоків моделі LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN JIN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN. Умови поставки - CPT). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
18.10.2024, у відповідності п.7 ст. 55 Митного кодексу України, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» було подано та оформлено ЕМД №24UA403070008260U3 з застосуванням гарантії. Загальна різниця митних платежів (ПДВ та ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 2784779,46 грн. Розрахунок різниці в митних платежах з митної вартості задекларованого товару, заявленої декларантом та скоригованої митницею (ціни позову) зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та «В» «Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.
Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями ст. 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом із цим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, у зв'язку з чим прийняв спірне рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару із застосуванням резервного методу (метод 6).
Так, щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів на те, що договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84, де експедитором зазначено IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о., відповідно до ж/д накладних та коносаменту до виконання перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу, суд зазначає про наступне.
Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов'язаний видати вантажовідправнику коносамент.
За приписами ст. 1 «Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.
В даному випадку перевезення вантажу здійснювалось відповідно до укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Клієнт) та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» (Експедитор) Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84, предметом якого є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг.
При цьому, відповідно до умов п. 2.1.2 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84 Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Таким чином, можна дійти висновку, що Експедитор, користуючись умовами Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84, залучав третіх осіб для перевезення вантажу позивача.
Однак, безпосередньо у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» договірні відносини із даними суб'єктами господарювання відсутні, що саме відповідачем не спростовано, а отже позивач не міг надати зазначені митницею документи.
Варто також зазначити, що позивачем до митного оформлення спірних товарних партій надавались документи, якими підтверджувалась вартість транспортних витрат, як складової митної вартості, зокрема: договір ТЕО, заявки на ТЕО, рахунки на оплату послуг з перевезення, акти виконаних робіт, довідка про транспортні витрати. Вказані документи видані Експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», з яким позивач перебуває у договірних відносинах щодо перевезення, зокрема спірних товарних партій. У своїй сукупності надані митниці документи підтверджують повною мірою числові показники транспортних витрат, що є однією з складових митної вартості товарів.
З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб, Верховний Суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «…Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп…»».
З урахуванням викладеного вище, зауваження митниці про не повноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг є безпідставними.
Стосовно покликання відповідача на те, що прайс-лист від 07.06.2024, комерційна пропозиція від 07.06.2024 містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність, суд зазначає, що такі документи не визначено Митним кодексом України, як документи, які підтверджують митну вартість.
Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Надані листами № 10324 від 03.10.2024 та № 1024170 від 17.10.2024 прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах: специфікаціях від 17.06.2024 № 2024-6, №2024-16-z, рахунках-фактурах № KL2024-6A від 15.07.2024, №KL2024-6B від 26.07.2024 та пакувальних листах до них, також містять інформацію стосовно продавця.
Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Стосовно посилань відповідача на те, що платіжні інструкції від 18.09.2024 №1021, від 29.08.2024 № 980 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п. 1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216), суд звертає увагу, що Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 затверджено Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах. В пункті 1 Положення зазначені митницею відомості щодо вимог до реквізитів платіжної інструкції відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що обмін інформацією та документами між позивачем та банківською установою здійснюється за допомогою комплексної програми дистанційного банківського обслуговування для корпоративних клієнтів «Клієнт- банк», яка вирішує задачі інформаційного і платіжно-розрахункового обслуговування юридичних осіб та забезпечує зв'язок з банком за допомогою захищених каналів зв'язку мережі Інтернет, з використанням електронного цифрового підпису.
Надані митниці копії платіжних інструкцій формувались в електронному вигляді в програмі «Клієнт-банк» з електронним цифровим підписом відповідальної особи платника.
Усі банківські платіжні інструкції, які в рамках даної поставки підтверджують факти оплати вартості товарів та послуг з перевезення, в тому числі платіжні інструкції від 18.09.2024 №1021, від 29.08.2024 № 980, містять відмітки банку про проведення валютної банківської операції з переказу грошових коштів, що засвідчено також підписом відповідальної особи банку, що свідчить як про відповідність заповнення реквізитів даних платіжних інструкцій в іноземній валюті вимогам розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, так і про прийняття та виконання їх банком.
Щодо посилань відповідача на те, що коносамент від 12.08.2024 № ZJSM24080100 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості, суд вказує про те, що наданий коносамент є телекс-релізом оригіналу коносаменту, оформленого фрахтувальником «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84.
Телекс-реліз - це електронне повідомлення, яке відправляється цією лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження електронною поштою або по операційній програмі суднохідної компанії, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження і що товар може бути виданий конкретному вантажоотримувачу без надання ним оригіналу коносамента.
З пояснень позивача встановлено, що оригінал телекс-релізу у паперовому вигляді не міг бути наданий митниці у зв'язку з тим, що по своїй суті він є електронним повідомленням, тому початково експедитором товариству його було направлено саме в електронному вигляді. Саме в такому вигляді він був наданий митниці.
При цьому, телекс-реліз жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників. Митниця, у свою чергу, жодним чином не обґрунтувала, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Тому доводи митниці щодо неможливості перевірки відомостей, що підтверджують вартість товару, через те, що телекс-реліз коносаменту не містить будь-яких підписів, штампів, печаток є безпідставним. Підприємством при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого у частині 2 статті 53 Митного кодексу України та передбачений «Правилами заповнення декларації митної вартості», затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Суд не приймає також посилання відповідача на те, що в сертифікаті про походження товарів від 16.08.2024 № C24MA5HADH690027 зазначено два класифікаційні коди 8701 та 8432, а в митних деклараціях задекларовано класифікаційні коди УКТЗЕД: 8701100000, 8432295000, оскільки митниця жодним чином не обґрунтовує, яким чином це впливає на можливість здійснення нею перевірки саме числових показників заявленої митної вартості задекларованого товару.
В сертифікаті про походження товару зазначено HS коди - це міжнародна гармонізована система кодування товарів. Коди HS - це стандартні, всесвітньо визнані коди, які ідентифікують товари для цілей експорту та імпорту.
Гармонізована система опису та кодування товарів (англ. Harmonized Commodity Description and Coding System (скор. Harmonized System, HS)) - система опису та кодування товарів (стандартизована система класифікації товарів у міжнародній торгівлі; товари класифікуються як за призначенням (одяг, зброя тощо), так і за галузями економіки (текстильна продукція, тварини та продукція тваринництва і т.д.).
Таким чином, у сертифікаті про (походження) товару компанією-виробником зазначено код поставленого товару за міжнародною класифікацією відповідно до Гармонізованої система опису та кодування товарів. У митній декларації, якою товар було задекларовано декларантом товариства код товару визначений та зазначений за національною класифікацією товару відповідно до Закону України «Про митний тариф», як того вимагає діюче законодавство України.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийняте рішення про визначення митної вартості задекларованого позивачем товару з застосуванням резервного методу (методу 6), оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товарів, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тоді як позивачем у справі, як декларантом, під час митного оформлення спірної партії товарів було надано митниці усі документи на підтвердження заявлено ним митної вартості товарів - за ціною договору, за яким вони імпортуються, які дозволяли визначити усі складові частини митної вартості цього товару.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Щодо посилань відповідача та те, що враховуючи вимоги ст. 64 Митного кодексу України за основу для обрахунку щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 10.08.2024 №UA408050/2024/004744 на рівні 2,52 дол. США/кг (613,653 дол. США/шт.); за основу для обрахунку щодо вартості товару №2 згідно з ЕМД від 10.08.2024 №UA UA408050/2024/004744 на рівні 2,22 дол. США/кг (115,44 дол. США/шт.), то суд ставиться до цього критично на підставі наступного.
За приписами ч. 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
За змістом п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Вищевказані сумніви митного органу судом відхиляються, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Як вбачається з оскаржених рішень про коригування митної вартості в самих рішеннях зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржені рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.
Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2019 у справі №803/337/17.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржені Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000258/2 від 04.10.2024 та №UA403070/2024/000264/2 від 17.10.2024 є такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19; код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000258/2 від 04.10.2024 та №UA403070/2024/000264/2 від 17.10.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судовий збір у розмірі 30280,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак