13 січня 2025 року Справа № 280/10529/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, приміщення 19, ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
13 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UА403070/2024/000250/2 від 25 вересня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Позивач вважає, що ТОВ “Мототехімпорт» під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
02 грудня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Тернопільської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час здійснення митного контролю за ЕМД № 24UA403070007562U0 від 24 вересня 2024 року митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА403070/2024/000250/2 від 25 вересня 2024 року, у графі 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з статтею 53 МКУ. Як вбачається із вищенаведеного, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості. Таким чином, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, 02 грудня 2024 року представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
07 грудня 2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №HL/5 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту.
На виконання вимог вищезазначеного Контракту №HL/5 від 07 грудня 2023 року, з урахуванням специфікацій №2024-1,№2024-1А-z від 17 травня 2024 року, рахунку-фактури № НL2024-1А від 12 червня 2024 року коносаменту №ZJSM24060649 від 22 червня 2024 року, 6 залізничних накладних від 11 вересня 2024 року, на умовах FОВ згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010", позивачу поставлені товари (мотоблоки, фрези для мотоблоків, запасні частини) на загальну суму 201 301,79 дол. США.
Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД) № №24UA403070007562U0 від 24 вересня 2024 року. Митна вартість товарів визначена за першим методом (за ціною контракту) з урахуванням вартості транспортних витрат до кордону з Україною.
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): - пакувальний лист № б/н від 12 червня 2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № HL2024-1A від 12 червня 2024 року; - коносамент № ZJSM24060649 від 22 червня 2024 року; накладна УМВС № 549915 від 11 вересня 2024 року; накладна УМВС № 549956 від 11 вересня 2024 року; накладна УМВС № 550053 від 11 вересня 2024 року; - накладна УМВС № 550079 від 11 вересня 2024 року; - накладна УМВС № 550087 від 11 вересня 2024 року; накладна УМВС № 550103 від 11 вересня 2024 року; сертифікат про походження товару № 24C840000072/50003 від 04 вересня 2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №991 від 03 вересня 2024 року; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2024/PF/215 від 19 вересня 2024 року; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №71 від 19 вересня 2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати №б/н від 19 вересня 2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №112 від 14 червня 2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 2024- 1 від 17 травня 2024 року; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 2024- 1A-z від 17 травня 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № HL/5 від 07 грудня 2023 року; - договір (контракт) про перевезення №84 від 04 січня 2023 року; інші некласифіковані документи - технічні характеристики від 12 червня 2024 року.
Автоматизованою системою митного оформлення “Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:
«000 Інформаційне повідомлення»;
«105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв»;
«106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
«107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»;
«108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД».
Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
На вимогу митного органу позивачем направлено лист № 2409242, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. До листа додатково долучено: комерційну пропозицію та прайс -лист виробника від 07 травня 2024 року, а також повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА403070/2024/000250/2 від 25 вересня 2024 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації виробника товару. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме: - товар поставляється згідно з договором від 07 грудня 2023 року № HL/5; до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 19 вересня 2024 року № 2024/PF/215, Акт виконаних послуг №71 від 19 вересня 2024 року, заявка на перевезення №112 від 14 червня 2024 року, Довідка про транспортні витрати від 19 вересня 2024 року №1909/1Т, договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 04 січня 2023 року №84 де послуги з організації перевезення надає «Imogate Solution Sp.z.o.o.», коносамент від 22 червня 2024 року № ZJSM24060649 де перевізником зазначено «Zhejiang Simon International Logistics Co., LTD.», проте інформація, яка б підтверджувала причетність до морського перевезення окрім коносаменту відсутня, в залізничних накладних від 11 вересня 2024 року №549915, №549956, №550053, №550079, №550087, №550103 безпосереднім перевізником даного вантажу є «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa», проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Imogate Solution Sp.z.o.o.», «Zhejiang Simon International Logistics Co., LTD.» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa», що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості. Копія платіжної інструкції від 04 квітня 2024 року №720 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: - у графі 70 платіжних інструкцій від 03 вересня 2024 року № 991 міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки, та які не подано до митного оформлення, зокрема немає посилання на реквізити специфікації від 17 травня 2024 року № 2024-1A-z; - не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216). Прайс-лист від 07 травня 2024 року № б/н та комерційна пропозиція від 07 травня 2024 року № б/н містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, CHONGQING, що обмежує конкурентність. Декларантом 24 вересня 2024 року надано лист №2409242 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визначеної митним органом митної вартості. Товар №1 - згідно з ЕМД від 17 квітня 2024 року № UA204150/2024/001492 на рівні 2,5313 дол. США/кг., (192,7476 дол. США/шт.). (Товар: Трактори одновісні, компл.:мотокультиватори бензинові та дизельні(мотоблоки): Мотокультиватор, арт.:1050GS NEW(MODERNIZED RED) -145 шт,1050GS-3 NEW (MODERNIZED RED) -100 шт,1050S-3 NEW (MODERNIZED RED) -10 шт,1050 NEW (10»,MODERNIZED RED) -100 шт,1050-3 NEW (10»,MODERNIZED RED) -100 шт. Не містять в своєму складі приймачів та передавачів. Поставляються в незібраному стані. Торговельна марка - FORTE Виробник - CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD Країна виробництва - CNN, умови поставки - FOB). Товар №2 - згідно з ЕМД від 03.05.2024 №UA209170/2024/037243 на рівні 2,22 дол. США/кг., (34,9407 дол. США/шт.). (Товар: Машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення грунту:- soil cutter to tiller/ грунтофреза до мотоблоку - 120шт. Виробник: ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED. Торговельна марка - інша, умови поставки - CPT). Товар №3 - згідно з ЕМД від 02.05.2024 №UA500500/2024/15622 на рівні 8,02 дол. США/кг. (3,208 дол. США/шт.), (Товар: Фільтр для забору повітря у двигуни внутрішнього згоряння. ПОВІТРЯНИЙ ФІЛЬТР - 2 ШТ.ЕЛЕМЕНТ ПОВІТРЯНОГО ФІЛЬТРА - 50 ШТ.Країна виробництва Китай CN Виробник CHONGQING FUEGO POWER CO.,LTD, умови поставки - FOB). Товар №4 - згідно з ЕМД від 22.03.2024 №UA205170/2024/7577 на рівні 5,77 дол. США/кг. (1,8118 дол. США/шт.), (Товар: Частини та пристрої моторних транспортних засобів.Зчеплення у зборі - 80шт; Кошикзчеплення - 30шт;Виробник - CHONGQING ZHANXIONG ACHINEMANUFACTURE CO., LTD, Країна виробництва - CN, Торговельна марка - ТАТА MOTO, умови поставки - DPU). Товар №5- згідно з ЕМД від 25.03.2024 №UA205180/2024/4438 на рівні 5,0216 дол. США/кг. (0,8035 дол. США/шт.), (Товар: Спеціалізовані запасні частинидо моторних транспортних засобів,в асортименті:Hand throttle/Ручка ручного газу-20шт.Lifting lever (slotted)/Важіль підйомний(шліцевий) - 10шт.Mechanism is hydraulicallymounted/Механізм гідронавісний -3шт.Spacer sleeve/ Розпірна втулка -5шт.Stretching the lower link/ Розтяжканижньої тяги -78шт. Upper thrust is adjustable/Тяга верхня регулювальна -30шт.Торговельна марка : HSM Країна виробництва : CN, Виробник : нема даних, умови поставки - DAP). Товар №6 - згідно з ЕМД від 16.05.2024 №UA403070/2024/4259 на рівні 8.02 дол. США/кг. (2,406 дол. США/шт.), (Товар: Вимикачі та перемикачі для напруги не більш як 60В кнопкові. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Кнопка "стоп двигун" ДТЗ 570 - 10шт.Кнопка "стоп двигун" ДТЗ 570 - 10шт.Торгівельна марка - HAO LI. Виробник - CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY LLC. Країна виробництва - Китай, CN. умови поставки - FOB). Товар №7- згідно з ЕМД від 10.05.2024 №UA403070/2024/4131 на рівні 7.5582 дол. США/кг. (0.2267 дол. США/шт.) (Товар: Електроприлади для запалювання або пуску бензинових двигунів внутрішнього згорання, свічки запалювання. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Свічка запалювання (F7TC) 168Ф - 10шт.Свічка запалювання (F7TC) 168Ф - 10шт.Свічка запалювання (F7TC) 168Ф - 10шт.Свічка запалювання (F7TC) 168Ф - 10шт.; Торгівельна марка - KENTAVR. Виробник - CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY LLC.. Країна виробництва - Китай,CN. умови поставки - FOB). Товар №13 - згідно з ЕМД від 16.09.2024 №UA110150/2024/13318 на рівні 3,86 дол. США/кг., (1,544 дол. США/шт.) (Товар: Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Крило переднє ліве FT244 - 2шт.Полик правий DW 504SC - 1шт.Полик лівий DW 504SC - 1шт.; Торгівельна марка - FT. Виробник -ZHEJIANG E-SHINE MACHINERY TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробництва - Китай ,CN. умови поставки - FOB).
Декларантом подано нову митну декларацію ЕМД № № 24UA403070007651U3 від 26 вересня 2024 року, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UА403070/2024/000250/2 від 25 вересня 2024 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).
За правилами частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі “Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19), від 02 липня 2019 року (справа №804/1416/16), від 30 липня 2018 року (справа №804/16582/14), від 05 червня 2018 року (справа №804/475/16), від 02 червня 2022 року -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 року: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.
Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, суд зазначає, що митниці під час декларування надані контракт зовнішньоекономічний контракт №НL/5 від 07 грудня 2023 року, Специфікації від 17 травня 2024 року №2024-1, №2024-1А-z, банківська платіжна інструкція № 991 від 03 вересня 2024 року, рахунок-фактура № НL2024-1А від 12 червня 2024 року; пакувальний лист; сертифікат походження від 04 вересня 2024 року, технічні характеристики товарів, лист підприємства від 24 вересня 2024 року №2409242, комерційна пропозиція, прайс-лист від 07 травня 2024 року. За умовами оплати, передбаченими Специфікацією №2024-1, копія якої надавалась відповідачу, передбачена попередня оплата вартості товару. До митного оформлення надана платіжна інструкція №991, яка підтверджує оплату у розмірі 306 566 дол. США за товар згідно цієї специфікації. Таким чином, наданим банківським документом підтверджується 100% сплата вартості товарів за зазначеною Специфікацією. За умовами оплати, передбаченими Специфікацією №2024-1А-z передбачене відстрочення оплати на термін до 180 днів від дати фактичного отримання товару. За документами, які містяться в матеріалах справи, товар позивачем фактично отримано 19 вересня 2024 року про що свідчать відмітки на залізничних накладних. На день митного оформлення товару термін оплати не сплинув, тобто оплата не здійснювалась. В якості інших платіжних та /або бухгалтерських документів до позову позивачем додана виписка з особистого банківського рахунку підприємства за вересень 2024 року, яка підтверджує факт сплати продавцю коштів. Оскільки виписка з банківського рахунку банком оформлена 01 жовтня 2024 року, надання такої виписки під час митного оформлення було не можливим.
З приводу доводів відповідача щодо ненадання позивачем під час митного оформлення страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування суд зазначає, що з урахуванням пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ страхові документи подаються у випадку, якщо страхування здійснювалось.
При цьому, наданий до відповідача пакет документів не містить інформації щодо страхування товару.
З урахуванням наданих представником позивача пояснень, викладених у позові, страхування товару в даному випадку не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання суперечить вимогам пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ.
З приводу доводів відповідача щодо ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що з урахуванням положень частини 2 статті 53 МКУ вказаний документ є додатковим та надається митниці у разі наявності розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В той же час, пунктом 3.5, пунктом 3.6 Контракту № HL/5 сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Також, суд зауважує, що в повідомленнях митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства була відсутня, в зв'язку з чим надання її було неможливим.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 19 березня 2019 по справі №810/4116/17, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, у разі якщо така вартість повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Окрім того, в оскаржуваному рішенні відповідач вказує про ненадання позивачем висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією. В той же час, з урахуванням положень частини 3 статті 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці вказані документи надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, суд вкотре акцентує увагу відповідача на тому, що повідомлення про необхідність надання додаткових документів та оскаржуване рішення не містять інформації щодо виявлення розбіжностей у наданих позивачем документах під час митного оформлення, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відтак, на думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави для витребування у позивача висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.
Також, суд не погоджується із доводами відповідача щодо ненадання позивачем транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме рахунків про перевезення, банківських платіжних документів та договорів між ««Imogate Solution Sp.z.o.o»,» та «Zhejiang Simon International Logistics Co., LTD.» і «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa»», оскільки на підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України позивачем до відповідача надано наступні документи: договір ТЕО №84 від 04 січня 2023 року; заявку на ТЕО №112 від 14 червня 2024 року; коносамент №ZJSM24060649 від 22 червня 2024 року; рахунок від 19 вересня 2024 року №2024/PF/215; акт виконаних робіт №71 від 19 вересня 2024 року; довідку про транспортні витрати від 19 вересня 2024 року; 6 залізничних накладних від 11 вересня 2024 року.
Окрім того, відповідно до пункту 1.1 Договору №84 від 04 січня 2023 року, предметом цього договору є надання Експедитором Клiєнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, iмпортних, транзитних та iнших вантажiв Клієнта, в тому, числi з органiзацiї перевезень рiзними видами транспорту, перевалки в портах i надаиня інших узгоджених Сторонами послуг. Відповідно до пункту 2.1.2 договору ТЕО Експедитор має право укладати вiд свого імені або вiд імені Клієнта та за рахунок Клiента договори з портами, перевiзниками та iншими органiзацiями на перевезення, перевалку, зберiгання вантажiв та iншi послуги, пов'язанi з ' виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження i розвантаження контейнерiв, вiдбiр проб i зразкiв, зважування, фумiгацiю, дезактивацiю, визначення ; кiлькостi i якостi, сертифiкацiю, страхування вантажiв Iконтейнерiв Експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. Z o.o» для підтвердження факту здійснення морського перевезення видано товариству морський коносамент №ZJSM24060649, який є єдиним та достатнім документом на підтвердження здійснення морського перевезення вантажу. У коносаменті вказана компанія «Zhejiang Simon International Logistics Co., LTD». Жодних договірних відносин з цією компанією позивач не має, у зв'язку з чим надання будь-якого документального підтвердження таких відносин не можливе. При цьому, зазначення в залізничній накладній третьої особи, жодним чином не свідчить про договірні відносини між ТОВ “МОТОТЕХІМПОТ» та цією третьою особою. Адже, відповідно до пункту 2.1.2 договору ТЕО Експедитор, користуючись своїми правами за договором ТЕО, залучив третю особу для перевезення вантажу залізничним транспортом, для виконання умов цього договору. З вищевикладеного вбачається, що єдині договірні відносини в рамках оскаржуваного рішення склались між ТОВ “Мототехімпорт» та “IMOGATE SOLUTION Sp.zo.o».
Також, суд не погоджується із доводами відповідача, що надані позивачем копії платіжних інструкцій від 03 вересня 2024 року № 991 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки всі стосунки між підприємствами та банківськими установами в Україні здійснюються за допомогою системи "Клієнт-Банк", яка представляє собою програмно-технічний комплекс, який дозволяє підприємству керувати своїм рахунком з комп'ютерів, встановлених в офіс підприємства.
Стосовно доводів відповідача, що наданий позивачем прайс-лист від 07 травня 2024 року № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, CHONGQING, що обмежує конкурентність суд вказує, що прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Окрім того, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 червня 2019 року у справі № 0840/3083/18, від 13 вересня 2019 року у справі № 820/859/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 520/10709/18 наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Більш того, відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах, які надавались відповідачу під час митного оформлення, а саме у Специфікації та інвойсі.
З огляду на вказане, доводи відповідача. Що стосуються прайс-листа та комерційної пропозиції, не є підставою для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Так, системний аналіз наведених в позові, а також у судовому рішенні правових норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: по справі № 280/4569/19 від 19 серпня 2021 року, по справі №813/8725/14 від 23 липня 2021 року, по справі №826/3100/16 від 09 квітня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року та багатьох інших справах.
Крім того, Верховним Судом в постановах від 29 січня 2019 по справі №804/441/18, від 18 грудня 2018 по справі №821/289/18 від 09 липня 2020 року по справі №804/5445/17,07 травня 2020 року по справі №520/2566/19 зроблено наступний правовий висновок щодо положень частини 2 статті 53 МКУ:
"Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митному органу права направляти декларанту вимоги про надання додаткових документів.
Верховний Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості".
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Таким чином, оскільки зазначені підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та в електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто вони не були пов'язані з недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначені лише у графі 33 спірного Рішення, то звідси слідує, що вони є протиправними та не могли бути покладені митницею в основу прийнятого рішення, оскільки декларант фактично не був обізнаний з ними, тобто був позбавлений можливості проаналізувати їх та належним чином відреагувати на них в процесі консультацій щодо правильності визначення декларантом митної вартості задекларованої товарної партії.
Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.
Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Крім того, відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
У постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19, від 25 лютого 2021 року у справі № 810/3295/17, від 23 листопада 2022 року у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy» № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, “Moskal v. Poland» № 10373/05).
У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 23 218,44 грн. згідно платіжної інструкції № 37287891 від 30 жовтня 2024 року, інших судових витрат не заявив.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23 218,44 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UА403070/2024/000250/2 від 25 вересня 2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23 218, 44 грн. (двадцять три тисячі двісті вісімнадцять гривень 44 коп.)
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 січня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов