14 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/1479/24
Провадження № 33/820/95/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відео конференції за участю секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бойка В.Ф., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 12.09.2024 року о 06 годині 54 хвилини по вул. Старонетішинська, 2А у м. Нетішин, Хмельницької області ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом автомобілем «Chery», державний номерний знак « НОМЕР_1 », у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із використанням газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», тест №5222, результат тесту 0,35 проміле. Від подальшого проходження огляду у медичному закладі водій відмовився.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Бойко В.Ф. просить постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
Стверджує, що суд не дотримався вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки не застосував положення ст. 9 Конституції України, відповідно до якої чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства, та ст. 8 Конвенції «Про дорожній рух» від 08.11.1968 року згідно якої максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається (0,25 проміле).
Таким чином, на думку захисника, враховуючи те, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права, повинна становити 0,25 мг на літр видихаємого повітря, тобто 0,5 проміле, результат тесту на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , який становив 0,35 проміле є допустимим, оскільки не перевищує межу встановлену вищевказаними положеннями.
Крім того, на переконання захисника із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 була адекватна поведінка, він орієнтувався на місці і його мовна здатність не була порушена.
За таких обставин, вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою, постановлену з грубим порушенням конституційних принципів прав людини, норм матеріального та процесуального права, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник Бойко В.Ф. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.
Мотиви суду.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №127624 від 12.09.2024 року, з якого вбачається, що 12.09.2024 о 06 годині 54 хвилини по вул. Старонетішинська, 2А у м. Нетішин, Хмельницької області ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом автомобілем «Chery», державний номерний знак « НОМЕР_1 », у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із використанням газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», тест №5222, результат тесту 0,35 проміле, від подальшого проходження огляду у медичному закладі водій відмовився(а.с.3);
- роздруківкою результату тестування «Drager Alcotest 6810» від 12.09.2024 року, згідно якого результат становив 0,35 ‰ (а.с.4);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння, результат огляду - 0,35‰ (а.с.6);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.09.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву та обличчя. Огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичній установі не проводився (а.с.7);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки, результат огляду становив 0,35‰, якого він не оспорював, в подальшому проїхати для огляду в медичний заклад він відмовився, при цьому пояснив, що напередодні увечері вжив значну кількість алкоголю, вранці змушений був керувати транспортним засобом, оскільки повинен був прибути на службу(а.с.9).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Доводи апеляційної скарги захисника Бойка В.Ф. про те, що за результатами проведеного тестування ОСОБА_1 вміст алкоголю становив 0,35‰, тобто в межах норми, передбаченої Конвенцією про дорожній рух від 08.11.1968 року, апеляційний суд до уваги не приймає, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Відповідно до п. 7 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у видихаємому повітрі водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп'яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2%.
За таких обставин, враховуючи те, що результат огляду ОСОБА_1 становив 0,35 ‰, якого він в тому числі не оспорював та пояснив, що напередодні ввечері вживав алкоголь, апеляційний суд зазначає, що такий показник перевищує межу допустимої похибки приладу Drager Alcotest 6810, за яким настає алкогольне сп'яніння. Будь-яких порушень норм національного законодавства при розгляді справи в суді першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Посилання сторони захисту на відсутність ознак алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, напередодні ввечері, крім того стан його сп'яніння на момент керування транспортним засобом підтверджено у встановленому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Бойка В.Ф. залишити без задоволення.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: