14 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6105/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо незастосування ОСОБА_1 при обчисленні з 11.05.2023 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 з 11.05.2023 року перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 07 грудня 2009 року їй було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». В подальшому в 2023 році вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Про проведений перерахунок пенсії її повідомлено не було. З метою отримання інформації про порядок перерахунку пенсії позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою, у відповідь на яку їй повідомлено, що обчислення такої проведено, виходячи із середнього заробітку за три попередні роки: 2017 (за 2014-2016 роки) в сумі 3764,40 грн. із застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,9671198511. Такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки орган Пенсійного фонду України повинен був виходити з показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки, як передбачено положеннями ст. 40 Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
08 жовтня 2024 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0902-8/61399 від 04.10.2024, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що законодавством України регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», на інший. Вважає, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший, поширюються виключно на 3 види пенсії, а саме: за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. При цьому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який він був на ча призначення пенсії.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та з 01 грудня 2009 року отримувала пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівник освіти.
В подальшому з 11 травня 2023 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявним в матеріалах пенсійної справи рішенням №921040140587. При цьому при розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано дані за 2014 - 2016 роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не застосування показника середньої заробітної плати за період з 2020 по 2022 роки при призначенні пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи правомірність вказаних дій органу Пенсійного фонду України, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення окремих категорій працівників (на момент призначення ОСОБА_1 пенсії) регламентувалося положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788). Так, зокрема, ст. 2 такого законодавчого акту були передбачені наступні види трудових пенсій:
- за віком;
- по інвалідності;
- в разі втрати годувальника;
- за вислугу років.
Відповідно до ст. 51 Закону №1788, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Так, зокрема, до працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, відносяться, в тому числі, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55 (ст. 52 Закону №1788).
Згідно п. «е» ст. 55 вказаного законодавчого акту було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
В свою чергу ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача, ОСОБА_1 в 2009 році була призначена пенсія за вислугу років за нормами п. «е» ст. 55 Закону №1788.
Виплата пенсії позивачу за Законом №1788 не входила до сфери правового регулювання Закону №1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб - працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, отримуючи до 11 травня 2023 року пенсію за вислугу років за Законом №1788, позивач не користувалася жодним з видів пенсій, встановлених Законом №1058, а тому призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 вважається таким, що відбулось вперше.
Спірні правовідносини виникли з приводу порядку визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами Закону №1058.
Положеннями ст. 40 Закону №1058 врегульовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.
Водночас, якщо особі було призначено пенсію згідно з іншими законодавчими нормами, то при переході такої на пенсію за нормами Закону №1058 вона фактично не набуває право на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону №1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням, відповідно до приписів ст. 40 Закону №1058. Тому суд вважає, що в такому разі повинен враховуватися показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Судом встановлено, що в травні 2023 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком за нормами Закону №1058 з пенсії за вислугу років, передбаченої нормами Закону №1788. Отже, фактично відбулося нове призначення пенсії позивача, при якому ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно було враховувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три попередні календарні роки (2020 - 2022).
До аналогічного правового висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17, від 11 вересня 2019 року у справі №363/1493/17, від 09 червня 2021 року у справі №367/1276/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, ГУ ПФУ в Закарпатській області врахував показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.
З огляду на вищенаведене, враховуючи законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, суд вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2020 - 2022 роки.
З огляду на вищенаведене суд вважає позовні вимоги правомірними, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо незастосування при обчисленні з 11.05.2023 року пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 11.05.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 968,97 грн. (Дев'ятсот шістдесят вісім гривень 97 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін