13 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3686/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом №3010-2658/Л-02/8-0700/24 від 28.05.2024 року, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року про розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01.01.2023 року та її виплати з 01.02.2023 року;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.01.2023 року перерахунок та з 01.02.2023 року виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум, в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом №3010-2658/Л-02/8-0700/24 від 28.05.2024 року, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
10 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Подану заяву аргументує тим, що відповідач, всупереч законодавчо встановленому обов'язку, відмовляється добровільно виконати дане судове рішення в повному обсязі. Зокрема, на виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок його пенсії, однак при цьому занизив відсоток грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок основного розміру пенсії до 70%.
Відповідач жодних заперечень щодо поданої заяви до суду не надіслав.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Подану ОСОБА_1 заяву розглянуто в письмовому провадженні.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Так, ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.
В свою чергу у якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Подання заяви в порядку ст. 382 КАС України ОСОБА_1 аргументує тим, що орган Пенсійного фонду України не виконує в добровільному порядку рішення суду в даній адміністративній справі в частині відсотку грошового забезпечення, що підлягає застосуванню при обчисленні основного розміру його пенсії.
На підтвердження вказаної обставини заявник подав копію протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №0702001994, відповідно до якого з 01 січня 2025 року пенсія ОСОБА_1 виплачується у розмірі 70% грошового забезпечення.
Оцінюючи заявлені ОСОБА_1 доводи, в контексті наявності підстав для застосування передбаченого нормами ст. 382 КАС України судового контролю, суд враховує наступне.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 №260/3686/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зобов'язано, в тому числі, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року.
Отже, судовим рішенням було чітко визначено відсоток грошового забезпечення, що повинен враховуватися органом Пенсійного фонду України при проведенні спірного перерахунку. Поряд з цим, всупереч зазначеному рішенню суду при проведенні такого перерахунку Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило обчислення пенсії позивача з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Таким чином, всупереч встановленому законодавством обов'язку забезпечити належне та повне виконання рішення суду, що набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області уникає його виконання у спосіб, зазначений в його резолютивній частині.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій частині, поклавши обов'язок на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протягом 10 календарних днів з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №260/3686/24.
Таким чином, заява позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 370, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області протягом 10 календарних днів з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №260/3686/24 в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін