14 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/15739/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.05.2024 № 063350008203 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи з 26.11.1996 по 18.08.1999, з 19.02.2002 по 31.01.2012, з 01.02.2012 по 27.05.2013, з 02.05.2016 по 09.09.2019, з 10.09.2019 по 15.08.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити і виплачувати з 08.05.2024 пенсію державного службовця за віком у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% заробітної плати за останнім місцем роботи та державній службі, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Житомирській області від 04.10.2022 № 66, № 67, з урахуванням раніше виплачених сум та нарахованої з 08.05.2024 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати належних сум пенсії, відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ.
В обґрунтування позову зазначає, що має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Ухвалою від 30.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ до 04.07.2001, тобто на дату набрання чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; особи, які станом на 01.05.2016 не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ, права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу ХІ закону № 889-VIII не мають.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.05.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за результатами розгляду заяви позивача прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 13.05.2024 № 063350008203, в якому зазначено, що стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців складає 3 роки 9 місяців 22 дні, що не достатньо для переведення на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723 (а.с. 32).
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 17.05.2024 № 0600-0210-8/62170 "Повідомлення про відмову у перерахунку пенсії" повідомило про прийняте рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи з наведеного, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Згідно з ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З огляду на те, що, відповідно до викладених норм, вибір пенсії є виключним правом пенсіонера, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на переведення на обраний ним вид пенсії, а тому відмова відповідача у такому переведенні є протиправною.
Згідно записів трудових книжок серії НОМЕР_1 від 21.05.1979 (а.с. 10-15) та серії НОМЕР_1 від 28.06.1996 (а.с. 16-25), довідки В.о. начальника ГУ ДПС у Житомирській області про наявність стажу державної служби ОСОБА_1 (а.с. 27-28), позивач в періоди: з 27.06.1996 по 25.11.1996; з 16.10.1997 по 31.01.2012; з 01.02.2012 по 27.05.2013; з 28.05.2013 по 18.12.2014; з 19.12.2014 по 09.09.2019; з 10.09.2019 по 21.12.2020; з 22.12.2020 по 15.08.2022 обіймала посади державної служби (загальний стаж державної служби 25 років 02 місяці 29 днів).
При цьому, відповідачем не зараховано до стажу державної служби періоди роботи з 16.10.1997 по 18.08.1999; з 19.02.2002 по 27.05.2013; 02.05.2016 по 15.08.2022.
Щодо періоду роботи з 26.11.1996 по 15.10.1997, то відповідно до трудової книжки, позивач обіймала посаду секретаря керівника, доказів , що дана посада відноситься до посад державної служби суду не надано.
Крім того, в довідці В.о. начальника ГУ ДПС у Житомирській області про наявність стажу державної служби ОСОБА_1 (а.с. 27-28), даний період також не наведений, тому суд приходить до висновку, що він не підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
В частині періодів роботи позивача, які підлягають зарахуванню до стажу державної служби, суд зазначає, що статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Обставина щодо втрати чинності Порядку №283, у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 постановою №229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби, судом не враховується, оскільки його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби (далі - Порядок № 229).
Порядок №229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу №889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку № 283.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 16.10.1997 по 18.08.1999; з 19.02.2002 по 31.01.2012; з 01.02.2012 по 27.05.2013; з 02.05.2016 по 15.08.2022.
Таким чином, враховуючи, що станом на 01.05.2016 позивач обіймала посаду державного службовця та мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а загальних стаж державної служби складає понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", та вважає за необхідне, з метою захисту прав позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи з 16.10.1997 по 18.08.1999; з 19.02.2002 по 31.01.2012; з 01.02.2012 по 27.05.2013; з 02.05.2016 по 15.08.2022 та перевести з 08.05.2024 на пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про державну службу".
Щодо вимоги призначити і виплачувати з 08.05.2024 пенсію державного службовця за віком у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% заробітної плати за останнім місцем роботи та державній службі, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Житомирській області від 04.10.2022 № 66, № 67, з урахуванням раніше виплачених сум та нарахованої з 08.05.2024, то вона задоволенню не підлягає, оскільки на момент звернення до суду з позовною заявою відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача щодо відмови у перерахунку виплати грошового забезпечення, не було, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як відповідно до матеріалів справи, відповідач ніяких дій щодо нездійснення такого перерахунку не вчиняв, а тому і відсутні підстави вважати, що права позивача порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Щодо вимоги нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Згідно ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто відповідач зобов'язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у тому ж місяці, в якому буде виплачена заборгованість (індексація грошового забезпечення).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відповідачем на момент звернення до суду з позовом заборгованість не виплачувалась, у зв'язку із чим відповідач і не повинен був нараховувати та виплачувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати.
Таким чином, враховуючи, що на момент звернення до суду з позовом права позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсійного забезпечення відповідачем порушені не були, суд вважає, що позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є необґрунтований та задоволенню не підлягає, оскільки відсутні протиправні дії відповідача щодо виплати вказаної компенсації позивачу.
Враховуючи часткове позову та приписи статті 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (по 302,80 грн з кожного).
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир, 10003, код 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, код 20632802), задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.05.2024 № 063350008203.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести з 08.05.2024 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про державну службу" зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 16.10.1997 по 18.08.1999; з 19.02.2002 по 31.01.2012; з 01.02.2012 по 27.05.2013; з 02.05.2016 по 15.08.2022.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 302,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 302,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк