Справа № 465/147/24 Головуючий у 1 інстанції: Величко О.В.
Провадження № 33/811/1718/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
13 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Гандзюлевича Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 23.12.2023 року о 01:10 год. у м. Львові на вул. Городоцькій, 134 водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» ARHF - 0017. Результат позитивний - 1,73 %о, тест № 1735. Подія зафіксована на нагрудні реєстратори 471946, 470220.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції Герасимюк В.Р. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо підстав зупинки транспортного засобу, тому всі подальші дії працівників поліції з розгляду справи та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення є неправомірними.
Також відеозапис долучений до матеріалів справи є недопустимим доказом, оскільки здійснений фрагментарно, а протокол не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
Вважає, що відсутність повного відеозапису не дає можливості встановити дійсну хронологію подій, а саме факту руху автомобіля, його зупинки, причини такої, встановлення особи, яка керувала транспортним засобом, процедури огляду.
Апелянт наголошує, що у справі відсутні докази, які б підтверджували наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому справа підлягає закриттю.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , захисники Буряк А.Ю., Карпінська О.Б., будучи належним чином повідомленими про час та місце його проведення, у судове засідання не з'явивились. Захисник Гандзюлевич Я.А. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 , захисників Буряка А.Ю., Карпінської О.Б.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 , захисників Буряка А.Ю., Карпінської О.Б.
У суді апеляційної інстанції захисник Гандзюлевич Я.А., апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.
Заслухавши пояснення адвоката Гандзюлевича Я.А., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 569904 від 23 грудня 2024 року (а.с. 2), згідно з яким ОСОБА_1 23.12.2023 року о 01:10 год. у м. Львові на вул. Городоцькій, 134, керувала автомобілем «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHF - 0017. Результат позитивний - 1,73%о тест № 1735. Подія зафіксована на нагрудні реєстратори 471946, 470220.
Викладені у протоколі обставини також підтверджуються наявним у матеріалах справи записом з камер спостереження патрульних, з якого слідує, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки стало керування транспортним засобом під час комендантської години. Під час спілкування із ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пред'явлення вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погодилась, та пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер». За результатами огляду, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 1,73%о. З результатами огляду ОСОБА_1 погодилась (clip-0 час на відео 01:12:20). Після чого працівники поліції розпочали складання протоколу, з яким у подальшому ознайомили ОСОБА_1 .
Твердження ОСОБА_2 про те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису неможливо встановити факту руху автомобіля, його зупинки, її причини, тому вона не може нести відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , яка повідомила, що їде на вокзал.
Покликання апелянта на те, що матеріали справи не містять підстав зупинки транспортного засобу, апеляційний суд відхиляє та звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керувала транспортним засобом під час комендантської години, що і стало підставою для зупинки транспортного засобу.
Водночас, за змістом Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 8 липня 2020 року, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Перепустка - це виданий комендатурою документ, що надає особам, зокрема тим, які керують транспортними засобами, дозвіл на перебування в певний період доби на території, де запроваджено комендантську годину.
Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Під час дії комендантської години Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Все вищевказане узгоджується зі статтями 32,35 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, за вказаних обставин зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час дії комендантської години і перевірка її документів є законними.
Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для скасування постанови, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про технічний засіб, яким проводився відеозапис, апеляційний суд звертає увагу, що ст. 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, її апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк