13 січня 2025 року Справа № 160/386/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» про визнання протиправними дій, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909), які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов'язків при отриманні, реєстрації, розгляді письмової заяви позивача ОСОБА_1 «про надання копій документів з особової справи ОСОБА_1 » від 17.12.2023 та у ненаданні витребуваної інформації у встановлені Законом строки, якими були порушені права позивача на звернення до органу державної влади та отримання письмової відповіді та копій витребуваних документів з особової справи позивача ОСОБА_1 , що завдало надлишкових хвилювань та душевних переживань;
- стягнути з Відповідача: державна установа «Дніпровська виправна колонія (№89)» (код ЄДРПОУ 08562909) за протиправні дії та бездіяльність, які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов'язків при отриманні, реєстрації, розгляді письмової заяви позивача ОСОБА_1 «про надання копій документів з особової справи ОСОБА_1 » від 17.12.2023 та ненаданні витребуваної інформації у встановлені Законом строки, якими були порушені права позивача на звернення до органу державної влади та отримання письмової відповіді та копій витребуваних документів з особової справи позивача ОСОБА_1 користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану цим порушенням йому моральну шкоду в розмірі 96000 (дев'яносто шість тисяч) гривень.
Разом з позовними вимогами позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву про поновлення строку звернення до суду, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що він засуджений до довічного позбавлення волі, перебуває 24 години на добу в замкнутому приміщенні камери під вартою протягом майже 24 років та має скрутне становище, в зв'язку з чим у відсутня будь-яка можливість самостійно придбати папір, конверти, марки, сплатити за роздрук копій документів для направлення до державних органів влади та роздруку позовної заяви для направлення її в паперовому вигляді до суду та всім учасникам процесу. Крім цього, посилався на вилучення у засобів зв'язку майже на два місяці, ненадання з боку держави своєчасної вторинної допомоги проятгом майже трьох місяців до першого звернення позивача з позовом до суду та ненадання будь-якої правової допомоги при розгляді судами позовних заяв позивача. З огляду на викладене, просив визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновити його.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а заява про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позивач звернувся до суду засобами електронного зв'язку із вимогами майнового (стягнення моральної шкоди) та немайнового характеру, проте, доказів сплати судового збору не надав.
Так, позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору з посилання на п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (на який посилається позивач) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Частиною 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 2-1) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; 3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 7-1) про застосування до засуджених примусового годування; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 13-4) про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що позивач може бути звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності Державної установи Дніпровська виправна колонія №89, у разі відсутності на його особового рахунку коштів, достатніх для сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Державної установи "Вільнянська установа виконання покарань №11" №615 від 09.12.2024, ОСОБА_1 відбуває покарання у державній установі "Вільнянська установа виконання покарань №11" з 02.02.2024 по теперішній час. За час відбування покарання у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» до роботи не залучався, заробітну плату не отримує, виконавчі листи до установи не надходили, на особовому рахунку коштів не має. Знаходиться на повному державному забезпеченні.
Відтак, позивачем підтверджено факт відсутності на його особового рахунку коштів, достатніх для сплати судового збору, а отже, суд вбачає підстави для звільнення позивача від сплати судового збору та задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Разом з позовними вимогами позивач просить суд розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Суд зазначає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розглядати дану справу з викликом сторін, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Відповідно до положень п.3 ч.6 ст. 12, п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст. 79, ст. 80, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 171, ст. 262, ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи - відмовити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.
Повідомити сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувати від Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії відповіді на письмову заяву ОСОБА_1 «про надання копій документів з особової справи ОСОБА_1 » від 17.12.2023.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України.
Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна