Справа № 127/36541/24
Провадження №11-сс/801/41/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участю учасників судового провадження:
представника заявника ОСОБА_6 -
адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
слідчого ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2024 року,
якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його повідомленням від 16.08.2024 року.
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням від 16 серпня 2024 року, посилаючись на те, що в серпні 2024 року він звернувся до керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області з повідомленням, в порядку ст. 214 КПК України, про вчинення кримінальних правопорушень в період з 26.06.2021 по 06.07.2021 слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021020000000319 від 20.06.2021, а саме, останній в ході проведення досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою створення штучних доказів та підроблення доказів, провів слідчий експеримент обставин дорожньо-транспортної пригоди зі свідком ОСОБА_10 та зазначив в протоколі слідчого експерименту відомості, які не відповідають дійсності та суперечать висновку судово-трасологічної експертизи. Зазначені відомості були покладені слідчим ОСОБА_11 як вихідні дані при проведені судової автотехнічної експертизи. Вищевказаний висновок експертизи був покладений в основу звинувачення його у порушенні ПДР, що призвело до загибелі велосипедиста ОСОБА_12 та в подальшому до його незаконного засудження.
Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області подане ним повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021020000000319 від 20.06.2021 було скеровано до ТУ Державного бюро розслідувань.
05 вересня 2024 року він отримав лист від в.о. керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_13 , згідно з яким вбачається, що в наданих ним матеріалах не зазначено, які саме матеріали виготовлені або використані слідчим ОСОБА_9 для створення штучних доказів його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а відтак немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР за його повідомленням від 16 серпня 2024 року. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 просив постановити рішення, яким визнати бездіяльність в.о. керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_13 , яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та зобов'язати уповноважену особу внести такі відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні представник особи, яка подала скаргу, ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , пославшись на вищезазначені обставини, скаргу підтримав та просив вимоги скарги задовольнити.
Представник четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням від 16 серпня 2024 року - відмовлено.
В обґрунтування своїх висновків слідчий суддя вказав, що наведені в заяві ОСОБА_6 обставини не вказують на вчинення дій, які складають об'єктивну сторону будь-якого кримінального правопорушення, тому підстави для внесення відомостей за заявою останнього відсутні. На думку слідчого судді достатніх об'єктивних відомостей в заяві ОСОБА_6 для того, щоб вважати її заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно у посадової особи четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому не виникало обов'язку внести викладені в заяві відомості до ЄРДР.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024, скасувати ухвалу та зобов'язати внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР.
В доводах апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки викладене у повідомленні ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень, повністю підтверджено доказами і в достатній мірі вказує на те, що дії слідчого ОСОБА_9 були направленні на створення штучних неправдивих доказів у кримінальному провадженні.
Також звернув увагу суду на те, що слідчим суддею не було враховано, що особа яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення.
Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024 підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Слідчий ОСОБА_8 не заперечував щодо поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 27.11.2024, разом з тим, заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що викладене в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024 підлягає до задоволення. Сама ж апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч.3 зазначеної статті якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Зі змісту ч.1 ст.117 КПК України встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Вказане узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності; див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
Встановлено, що 06.01.2025 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024 з клопотанням про поновлення строку та об'єктивними даними, які свідчать про наявність поважних причин для поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 2 ст.1 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Перевіряючи в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону судом дотримані.
Так, відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положенням ч.1 ст.25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своє компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з наданими суду матеріалами, в серпні місяці 2024 року ОСОБА_6 звернувся до керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області з повідомленням від 16 серпня 2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, яке в подальшому було скеровано до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому.
В повідомленні про кримінальні правопорушення ОСОБА_6 зазначав про обставини вчинення на його думку слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, створення останнім штучних доказів його вини у вчиненні кримінального правопорушення під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021020000000319 від 20.06.2021 за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 286-1 КК України, в результаті чого він був незаконно засуджений.
Зі змісту листа в.о. керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_13 від 27.08.2024 №2410зкп/х/14-01-04-41557/2024 вбачається, що при вивченні матеріалів звернення ОСОБА_6 встановлено, що в них містяться різні висновки експертів щодо обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_6 , у тому числі проведених на підставі постанов слідчого ОСОБА_9 та інші матеріали даного кримінального провадження. У той же час, в даних матеріалах звернення не міститься посилань на документи (матеріали), які виготовлені та/або використані слідчим ОСОБА_9 для створення штучних доказів вини ОСОБА_6 , а містяться лише посилання на незгоду з ними останнього як підозрюваного. З огляду на викладене, у даному зверненні щодо можливого вчинення неправомірних дій слідчим відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 , відсутні ознаки кримінального правопорушення, а тому на даний час підстави, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України, для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутні.
Так, відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Положенням ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, але виходячи з положень ч.5 ст.214 КПК України, змісту таких відомостей має бути надана належна оцінка.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві або повідомленні, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Оскільки чинним КПК України передбачена можливість оскаржити дії, бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку за результатами такої оцінки, що відповідає основним положенням цього Кодексу.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У відповідності до положення ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Посилання заявника на вимоги ст.214 КПК України, відповідно до якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки вбачається, що ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а наведені доводи в апеляційній скарзі викладених в ній висновків суду не спростовують.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.117, 404, 405, 407, 422 ,424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити заявнику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4