14 січня 2025 року Справа № 160/29952/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
11 листопада 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 08 липня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що являється учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 2-ї категорії, та йому було призначено пенсію, виходячи із 82% грошового забезпечення. Проте, згідно з розрахунком станом на 01.01.2008 року основний розмір пенсії позивача розраховується з 77% від сум грошового забезпечення. Враховуючи, що відсоток, з якого була призначена позивачу пенсії є незмінною величиною, та не може бути зменшений під час проведення подальших перерахунків пенсії, дії відповідача щодо зменшення відсотку розміру пенсії позивача є протиправними. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 13.11.2024 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 19.11.2024; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 30.12.2024 по 13.01.2025 у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено 14.01.2025.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб з 01.07.2005.
Під час призначення пенсії, відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого було розраховано пенсію позивача встановлено 82% , з урахуванням 5% як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії.
08.07.2024 позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії позивача виходячи із 82% сум грошового забезпечення.
Листом «Про надання інформації» від 13.08.2024 року №45343-21815/Г-01/8-0400/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачеві, що розмір пенсії було обчислено за 29 років вислуги в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням 5%, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. З 29.04.2006 року набрав чинності Закону України від 04 квітня 2006 року № 3591-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців». Пункт «в» статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. Таким чином, для підвищення пенсії на 5% чи 10% учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом, правові підстави відсутні. У зв'язку з цим, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 за нормами постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір пенсії позивачу було обчислено без врахування підвищення на 5%, в розмірі 77% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Враховуючи зазначене, для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82 % правові підстави відсутні.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсотку розміру його пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону №2262- ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) було визначено, що пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах, а саме: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) було визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) було встановлено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.
Разом з тим, з набуттям чинності 29.04.2006 року Законом № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної вище 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 2, 3 і 4.
За приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналізуючи вищевказані норми законодавства, можна дійти висновку, що лише з 29.04.2006 року при реалізації права громадян на призначення пенсії за наведеним Законом №2262-ХІІ, підлягала застосування стаття 13 Закону 2262-ХІІ в редакції Закону №3591-IV, яка не передбачала вищевказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Водночас, наведеними нормами не регулюється питання проведення перерахунку вже призначених до 29.04.2006 року пенсій, при цьому, порядок перерахунок призначених пенсій врегульований спеціальною нормою частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, призначення пенсії вперше та перерахунок уже призначеної пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення, а прийняті нормативно-правові акти та Закони не мають зворотної дії в часі за нормами Конституції України, а їх застосування під час перерахунок вже призначених пенсій є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.
Отже, при перерахунку пенсії позивача застосуванню підлягає відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого відбулося призначення позивачеві пенсії, тобто 82% грошового забезпечення, що також узгоджується і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2022 року у справі № 200/7786/19-а.
Враховуючи наведене, відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 року не мав правових підстав застосовувати зворотну дію Закону в часі та зменшувати відсотковий розмір уже призначеної пенсії з 82% сум грошового забезпечення до 77% за нормами статті 13 Закону №2262-ХІІ без врахування 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 2, 3 і 4, оскільки вказані норми набули чинності лише з 29.04.2006 року та стосувалися призначення пенсій вперше, а не перерахунку призначеної позивачу з 01.07.2005 року пенсії, тобто призначеної до 29.04.2006 року.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 року протиправно зменшив загальний розмір відсотку грошового забезпечення, з якого розрахована його пенсія з 82% до 77%, застосувавши норми законодавства України чинні на момент проведення такого перерахунку, що суперечить вищенаведеним вимогам та статті 58 Конституції України.
Згідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні №5-рп/2005 від 22.09.2005 року прийшов до висновків, що скасування конституційних прав і свобод це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняттями змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Отже положення частини 3 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Зазначеної правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а та Верховний Суд у постанові від 03.04.2018р. у справі №175/1665/17.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що відповідач, всупереч наведених норм чинного законодавства, висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду, протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії позивача з 82% на 77%.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 08.07.2024 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910497) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.07.2024 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 січня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков