Справа№751/335/25
Провадження №1-кс/751/101/25
13 січня 2025 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Згурівка Згурівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Старший слідчий СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Носівського районного суду Чернігівської області від 04.12.2024, на тримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, строком до 03.02.2025.
В обґрунтування даного клопотання зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебувають об'єднані матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2024 року за №12024270420000212 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
ОСОБА_6 03.12.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України. Ухвалою слідчого судді Носівського районного суду Чернігівської області від 04.12.2024 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Надалі 08.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 301-1 КК України, обґрунтованість якої підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Підставою для зміни запобіжного заходу є встановлення нових фактів вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема особливо тяжкого злочину. У зв'язку з цим виникла необхідність у зміні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою з метою запобігання зазначених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків. Слідчий вказує, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту жодним чином не може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти вказаним ризикам. При цьому ОСОБА_6 інкримінуються злочини, які вчинялись безпосередньо за адресою, за якою він на даний час перебуває під домашнім арештом, що не може запобігти спробам вчиняти надалі аналогічні кримінальні правопорушення за допомогою мобільних телефонів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та підтверджується зібраними доказами, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, просили визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відповідних обов'язків у разі її внесення. Слідчий додатково вказав, що після повідомлення ОСОБА_6 про розгляд даного клопотання останній залишив місце свого проживання та намагався переховуватись від органу досудового розслідування в іншій області, що свідчить про порушенням ним обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. У зв'язку з цим інші запобіжні заходити та визначення застави в меншому розмірі не здатні забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та запобігти встановленим ризикам.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, оскільки вказані в клопотанні ризики недоведені. Захисник зазначив, що ОСОБА_6 не переховувався від органу досудового розслідування, а поїхав до іншого населеного пункту з метою забрати належні йому грошові кошти. Проте відомостей стосовно того, що підозрюваний узгоджував зі слідчим чи прокурором відлучення з населеного пункту, в якому він проживає, суду надано не було.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Положеннями статті 200 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Тобто із вказаної норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо підозрюваного допускається за наявності нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, або не були відомі слідчому чи прокурору під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
У провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270420000212 від 02.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
02.12.2024 о 21 год. 20 хв. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Носівського районного суду Чернігівської області від 04.12.2024 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням відповідних обов'язків.
Надалі 08.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 10.01.2025 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що в ході перевірки виконання дотримання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту встановлено відсутність останнього за місцем проживання, його місце перебування не встановлено.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.01.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді даного клопотання.
12 січня 2025 року о 17 годині 03 хвилини ОСОБА_6 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді був затриманий у місті Житомир, про що складено протокол затримання.
При вирішенні питання про необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, що здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 177, ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 301-1 КК України, та підозра підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом допиту неповнолітньої потерпілої, протоколом допиту неповнолітнього свідка, протоколами допитів підозрюваного, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколами допитів свідків, протоколом огляду речей.
Стороною захисту не наведено аргументів, які би ставили під сумнів обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи можливість призначення реального покарання у разі визнання винним, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; при цьому слідчий суддя окрему увагу звертає на поведінку ОСОБА_6 після повідомлення його про розгляд даного клопотання, яка полягала в порушенні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та порушенні покладених на нього обов'язків (виїзд за межі населеного пункту, в якому останній проживає, без дозволу слідчого прокурора або суду), що є додатковим аргументом на підтвердження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду;
- перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема інші виготовлені підозрюваним відеозаписи, які містять дитячу порнографію та місцезнаходження яких на даний час не встановлено;
- перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на свідків та потерпілу в кримінальному провадженні з метою спонукання до відмови від дачі показів чи зміни раніше наданих показів;
- іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню шляхом повідомлення наразі невстановлених осіб, яким пересилались виготовлені ним відеозаписи, а також шляхом створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками злочинів, до дачі завідома неправдивих показань на підтвердження висунутих захисних версій;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зокрема продовжити виготовляти за допомогою технічних засобів відеозаписи, які містять дитячу порнографію, оскільки інкриміновані йому правопорушення вичинялися за місцем проживання, де також проживає потерпіла та де наразі ОСОБА_6 перебуває під домашнім арештом.
Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність медичних протипоказань для тримання його під вартою; його соціальній зв'язки - одружений; останній в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши надані матеріали, враховуючи встановлення органом досудового розслідування нових епізодів, які не були відомі під час постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та збільшення у зв'язку з цим обсягу підозри, порушення покладених на підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді обов'язків, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту наразі не здатен запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, а тому вважає можливим та необхідним для досягнення дієвості цього кримінального провадження застосувати запобіжний заходів у вигляді тримання під вартою, що, на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя зазначає, що в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом оцінюється ступінь обґрунтованості підозри виключно для даної стадії кримінального провадження та виключно в аспекті наявності підстав для застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Отже, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Виходячи з наведених норм, беручи до уваги мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку вчинених злочинів, один з яких пов'язаний з виготовленням дитячої порнографії, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а також враховуючи факт порушення підозрюваним покладених на нього обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
Застава у вказаному розмірі, на переконання суду, не є завідомо непомірною для підозрюваного, оскільки за пересилання невстановленим особам відеозаписів, які містять дитячу порнографію, останні надсилали грошові кошти.
Крім того, факт порушення умов запобіжного заходу, який уже мав місце в межах даного кримінального провадження, зумовлює необхідність обрання саме такого розміру застави, який би міг гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. На думку суду, з урахування минулої процесуальної поведінки підозрюваного, виключно застава в зазначеному розмірі може забезпечити виконання процесуальних обов'язків.
При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 193, 194, 196-198, 200, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Носівського районного суду Чернігівської області від 04.12.2024, змінити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Згурівка Згурівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 23 (двадцять три) дні з дати фактичного затримання о 17 годині 03 хвилини 12 січня 2025 року до 03 лютого 2025 року включно, але не довше строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення негайно звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 03 лютого 2025 року включно, але не довше строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду проголошено 14.01.2025 о 15.00 год.
Слідчий cуддя ОСОБА_1