Справа 688/4587/24
№ 2/688/288/25
Ухвала
Іменем України
13 січня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої - судді Березюк Н.П.,
за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник відповідача Б.Богданов повідомив суд, що отримав копію заочного рішення суду від 11.11.2024 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, зазначив, що ОСОБА_1 був мобілізований до ЗСУ та загинув у 2022 році, про що матері ОСОБА_2 надійшло сповіщення.
23.12.2024 року на адресу суду з ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано копію сповіщення сім'ї № 209 щодо загибелі старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке долучено до матеріалів справи.
24 грудня 2024 року представник відповідача Б.Богданов звернувся до суду про скасування заочного рішення.
25.12.2024 року суд постановив ухвалу, яґкою заяву представника відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у справі 688/4587/24 2/688/1207/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прийнято до розгляду, поновлено строк подання заяви про перегляд заочного рішення. Судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення призначено на 26.12.2024.
26.12.2024 року суд задовольнив заяву представника відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, скасував заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2024 року у справі 688/4587/24 2/688/1207/24, призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 13.01.2025 року.
13.01.2025 представник позивача в судове засідання не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи (ч. 1). Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження (абз. 1 ч. 2). Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4).
Відповідно до ст. 26 ЦК України усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки (ч. 1). Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом (ч. 2). Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом (ч. 3). Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства (ч. 4). Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин (ч. 5).
В силу ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Як зазначено у ч. 1 ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
У ч. 1 ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що стороною у справі може бути лише фізична або юридична особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2019 року у справі №621/1867/15-ц вказав, що системний аналіз положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення позивача із позовом до суду відповідач у справі має бути наділений цивільною правосуб'єктністю. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 30 червня 2023 року у справі №681/1267/22).
Процесуальне правонаступництво можливе виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі (постанова Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №621/1867/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 зазначено, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.
При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14, від 20 червня 2019 року у справі №185/998/16-ц, від 05 квітня 2021 року у справі №200/21020/15-ц, від 09 жовтня 2023 року в справі №688/181/23.
Суд встановив, що на час звернення 03.10.2024 позивача до відповідача ОСОБА_1 , до суду з позовом про стягнення заборгованості, останній загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто не мав процесуальної правоздатності. Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відкриваючи провадження у справі, суд перевірив відомості про місце проживання відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру, у якому були відсутні відомості про смерть особи.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц дійшов висновку, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позов пред'явлено до померлої особи, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 274/1484/17.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною, а тому за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 помер до відкриття провадження у справі, а тому дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України - оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 48, 55, 255, 260 ЦПК України, ст.ст. 25, 26 ЦК України, суд
постановив:
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі постановлення ухвали поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту підписання ухвали суддею.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК
,
3